Що треба знати про вірусний гепатит А

Пам’ятка для населення «Що треба знати про вірусний гепатит А»

У світі щорічно реєструється до 10 млн. випадків захворювань на вірусний гепатит А, який має повсюдне та нерівномірне поширення. Захворюваності на гострий гепатит А в нашому регіоні притаманна осінньо - зимова сезонність з початком підйому у серпні та закінченням у січні.

Що ж потрібно знати про гострий вірусний гепатит А?

Вірусний гепатит А – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, що характеризується переважним ураженням печінки, пожовтінням шкірних покривів та інтоксикацією організму.

Як можна заразитися вірусом гепатиту А?

Джерелом захворювання є хвора людина, найчастіше із безсимптомними, безжовтяничними та атиповими формами гепатиту А, які переважно зустрічаються у дітей. Інкубаційний період триває від 15 до 50 днів, в середньому 25-30 днів.

Вірус може передаватися через брудні руки при тісному спілкуванні від людини до людини (особливо серед дітей у дошкільних закладах, шкільних колективах), забруднену вірусом воду, їжу, що не пройшла достатню термічну обробку, ягоди, фрукти та овочі, вимиті в забрудненій вірусом воді.

Коли хворий стає заразним?

Хворий починає виділяти вірус у зовнішнє середовище з фекаліями через 2-3 тижні після інфікування. Пік вірусовиділення відмічається за 7-12 днів до появи перших клінічних проявів. Після появи жовтяниці виділення вірусу гепатиту А з фекаліями різко знижується і хворий не становить особливої небезпеки для оточуючих.

Що потрібно знати, щоб попередити інфікування вірусом гепатиту А?

Обов’язково мити руки з милом після кожного відвідування туалету та перед кожним прийомом їжі. Особливо важливо привити такі гігієнічні навички дітям, які є найбільш сприйнятливими до інфекції. Необхідно прослідкувати щоб у дитини в школі завжди були вологі серветки для очищення рук та індивідуальна ємність для питної води. Рекомендовано пити воду гарантованої якості: бутильовану або кип’ячену. При використанні води із колодязя або артезіанської води для пиття необхідно переконатися, що дані джерела водопостачання пройшли необхідну дезінфекційну обробку. Вживати тільки добре вимиті овочі та фрукти. Проте, найбільш реальним засобом профілактики вірусного гепатиту А є вакцинація дорослих та дітей, що може забезпечити імунологічний захист на 20 років.

Що робити, якщо хтось із сім'ї захворів на гострий вірусний гепатит А?

При появі перших ознак захворювання звернутися до лікаря. У приміщеннях, де перебували хворі, необхідно провести вологе прибирання із застосуванням дезінфікуючих розчинів. Найголовніше – обов’язково пройти обстеження на виявлення маркерів вірусного гепатиту А у крові! Особливо це актуально при виникненні захворювання у школі або в садочку, де перебуває ваша дитина, бо тільки так можна виявити хворого до появи жовтяниці. Це дозволить захистити Вас та вашу родину від гепатиту А та зупинить його подальше поширення.

Вірусний гепатит А

(хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.

Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

У більшості випадків хвороба починанається гостро, з підвищенням температури до 38,50 С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людини відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного чаю пива). Можливе свербіння шкіри.

Джерелом інфекції вірусного гепатиту А є хвора людина з будь-якими формами захворювання.

Інкубаційний період – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів). Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цирох печінки.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А :

1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип”ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).

2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.

3. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану).

4. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.

5. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.

6. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.

Найбільш дієвим етапом з ліквідації захворюваності вірусним гепатитом А є проведення вакцинації.

Гепатит А: общие сведения об инфекции

Вирус гепатита А

Вирус гепатита А имеет кислотоустойчивую оболочку. Это помогает вирусам, попавшим с загрязненными продуктами и водой, пройти кислый защитный барьер желудка.

Вирус гепатита А устойчив в водной среде, поэтому эпидемии гепатита A часто имеют водный путь передачи.

Вирус гепатита А отличается высокой иммуногенностью, после перенесенного заболевания формируется стойкий пожизненный иммунитет.

Насколько распространен гепатит А?

Гепатит А является одной из самых распространенных инфекций человека. В странах с теплым климатом и плохими санитарными условиями гепатитом А болеет очень много людей.

Известно, что в Средней Азии практически все дети переболевают гепатитом А.

В странах Восточной Европы заболеваемость гепатитом A составляет 250 на 100000 населения в год.

Где можно заразиться вирусом гепатита А?

Заразиться гепатитом А с большой вероятностью можно в жарких странах, в том числе тех, где расположены традиционные места туризма и отдыха.

Прежде всего, это страны Африки (включая Египет и Тунис), Азии (Турция, Средняя Азия, Индия и Юго-Восточная Азия, включая острова), некоторые страны Южной Америки и Карибского бассейна.

Хотя, покупая овощи и фрукты на рынке, не забудьте их как следует помыть, ведь не всегда известно, откуда они к нам приехали. Всегда подвергайте термической обработке морепродукты.

Механизм заражения и развития инфекции

Источником инфекции является больной гепатитом А человек, который с фекалиями выделяет в окружающую среду миллиарды вирусов.

При употреблении зараженной вирусом гепатита А воды или пищевых продуктов (особенно плохо термически обработанных морепродуктов) вирусы проникают в кишечник, затем, всасываясь, с током крови попадают в печень и внедряются в ее клетки – гепатоциты.

Вирусные частицы-вирионы размножаются в цитоплазме клеток печени. После выхода из клеток печени они попадают в желчные протоки и выделяются с желчью в кишечник.

Воспалительный процесс в печени, приводящий к повреждению гепатоцитов, имеет иммунологическую основу. Клетки иммунной системы человека, Т-лимфоциты распознают пораженные вирусом гепатоциты и атакуют их.

Это приводит к гибели инфицированных гепатоцитов, развитию воспаления (гепатит) и нарушению функции печени.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ШКОЛІ

Стосовно до школи профілактика інфекційних захворювань складається із трьох груп заходів:

1. Правильна організація санітарно-гігієнічного й протиепідемічного режиму;

2. Швидка ліквідація інфекції при влученні її в школу;

3. Підвищення імунітету в дітей.

Правильна організація санітарно-гігієнічного й протиепідемічного режиму. Основою заходів даної групи є так званий сигналізаційний контроль, що містить у собі наступні положення:

щоденний облік відсутніх учнів і подача відомостей у медичний кабінет школи;

повідомлення адміністрації школи органами охорони здоров'я про появу серед школи, що вчиться, інфекційного захворювання;

повідомлення школи родителями про причини неявки учня;

з'ясування причин неявки учня, якщо такі відомості відсутні;

допуск учня в школу, що пропустили більше двох днів, дозволяється тільки при наявності довідки від лікаря про те, що дитина здорова й може відвідувати школу (незалежно від причин пропуску). Крім сигналізаційного контролю, у першу групу заходів щодо профілактики інфекційних захворювань у школі входить ще ряд моментів:

· щорічні профілактичні медичні огляди перед початком навчального року (роль учителі - вспомогательно-организаторская);

· спостереження за поведінковими особливостями учнів (будь-які відхилення в типовому з учня повинні насторожити вчителі в плані стану його здоров'я);

· санітарно-гігієнічне виховання й освіта школярів й їхніх батьків;

· контроль учителя за станом власного здоров'я.

Заходу щодо швидкого ліквідація інфекції при влученні її в школу. Основою цієї групи заходів є карантин, що накладається на клас або на всю школу. Карантин уводиться наказом директора школи за узгодженням з органами охорони здоров'я, і його суть полягає у відомості до мінімуму контактів школярів карантинного класу з іншими учнями. Для цього здійснюються наступні заходи:

· зрушуються строки початку й закінчення занять у карантинному класі (звичайно на 15 хвилин пізніше щодо загального розкладу занять у школі);

· діти карантинного класу роздягаються в окремому, спеціально для них призначеному приміщенні;

· для учнів карантинного класу виділяється окреме приміщення, бажано якнайближче до виходу; у цьому приміщенні проводяться уроки по всіх предметах, за винятком фізкультури;

· у карантинному класі зрушені зміни; у випадку неможливості їхнього проведення на пришкільній ділянці бажано відвести для них окреме місце в рекреаційному приміщенні; іноді доводиться проводити зміни безпосередньо в навчальному приміщенні;

· учні карантинного класу або зовсім не ходять у їдальню (їжу їм приносять у клас у спеціальному маркірованому посуді, оброблюваної дезінфікуючими засобами), або в їдальні для них накриваються окремі столи з послу санітарною обробкою, що дує;

· учні карантинного класу на період карантину не користуються шкільною бібліотекою;

· за школярами карантинного класу здійснюється більше ретельне спостереження, для того, щоб якомога раніше виявити захворілих й ізолювати;

· у навчальних приміщеннях карантинного класу виробляється більше ретельне вологе збирання з використанням дезінфікуючих засобів; при необхідності проводять дезінфекцію всієї школи;

· учнем карантинного класу, а іноді й всім школярам (залежно від характеру захворювання) уводять сироватку (специфічну або неспецифічну). Виконання режиму карантину контролює шкільний лікар і медична сестра школи. У карантинний клас щодня, до початку першого уроку повинна заходити медсестра для надання допомоги у виявленні схованих ознак хвороби, для огляду дітей і виміри температури в необхідних випадках. Періодично дітей оглядає шкільний лікар. У тих випадках, коли за рішенням санітарно-протиепідемічної допомоги, наказом директора школи карантин накладається на всю установу цілком, режим навчальної роботи залишається загальним для всієї школи, для всіх класів. Весь комплекс протиепідемічних і профілактичних заходів перебуває під контролем районного центра держсанепіднадзору.

Завдання школи в підвищенні імунітету в дітей полягають у тому, щоб пояснити батькам і дітям необхідність своєчасного проведення профілактичних щеплень. Перед проведенням позапланової імунізації за епідемічними показниками директор школи видає наказ, у якому затверджується графік проведення щеплень по класах школи й указується на необхідність участі в цій роботі всіх класних керівників і вчителів. У наказі класним керівникам пропонується провести у своїх класах бесіди з учнями про необхідність щеплення проти інфекційного захворювання й можливості тимчасового погіршення з у найближчі кілька днів після щеплення. Всім викладачам рекомендується підсилити увага до скарг на самопочуття учнів на кожному уроці й при необхідності направити захворілих до лікаря.

Завдання класного керівника у зв'язку із проведенням вакцинації:

· попередньо провести в класі бесіду з учнями, а також з їхній родителями про користь щеплення й про необхідність для кожної людини з надійний захист від інфекції;

· за узгодженням з лікарем школи скласти список учнів, звільнених від щеплення по стані здоров'я;

· організовано направити учнів свого класу в медичний кабінет на щеплення у відведене для цього час;

· забезпечити спостереження за самопочуттям вакцинованих дітей у найближчі два тижні після щеплення.

Варто пам'ятати, що, при обліку медичних протипоказань, щеплення ніякої погрози для здоров'я не представляє. Проведення профілактичних щеплень сприяє створенню достатнього імунного прошарку населення, що може служити потужним бар'єром на шляху епідемічного поширення інфекційного захворювання. Це необхідно розглядати як одну з найбільш ефективних заходів щодо зниження інфекційної захворюваності населення. Потужним засобом підвищення імунітету є загартовування!

Імунопрофілактика інфекційних хвороб - система заходів, здійснюваних з метою попередження, обмеження поширення й ліквідації інфекційних хвороб шляхом проведення профілактичних щеплень.

Профілактичні щеплення - введення в організм людини медичних імунобіологічних препаратів для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб. Медичні імунобіологічні препарати - вакцини, анатоксини, імуноглобуліни та інші лікарські засоби, призначені для створення специфічної несприйнятливості до інфекційних хвороб.

Національний календар профілактичних щеплень - нормативний акт, що встановлює строки й порядок проведення громадянам профілактичних щеплень.

Поствакцинальні ускладнення, викликані профілактичними щепленнями, включеними в національний календар профілактичних щеплень, і профілактичними щепленнями за епідемічними показниками - важкі й стійкі порушення стану здоров'я внаслідок профілактичних щеплень.

Сертифікат профілактичних щеплень - документ, у якому реєструються профілактичні щеплення громадян. Державна політика в області імунопрофілактики.

1. Державна політика в області імунопрофілактики спрямована на попередження, обмеження поширення й ліквідацію інфекційних хвороб. В області імунопрофілактики держава гарантує:

· доступність для громадян профілактичних щеплень;

· безкоштовне проведення профілактичних щеплень, включених у Національний календар профілактичних щеплень, і профілактичних щеплень за епідемічними показниками в організаціях державної й муніципальної систем охорони здоров'я;

· соціальний захист громадян при виникненні поствакцинальних ускладнень;

· використання для здійснення імунопрофілактики ефективних медичних імунобіологічних препаратів.

Права й обов'язки громадян при здійсненні імунопрофілактики:

1. Громадяни при здійсненні імунопрофілактики мають право на:

· одержання від медичних працівників повної й об'єктивної інформації про необхідність профілактичних щеплень, наслідках відмови від них, можливих поствакцинальних ускладненнях;

· вибір державних, муніципальних або часток організацій охорони здоров'я або громадян, що займаються приватною практикою;

· безкоштовні профілактичні щеплення, включені в Національний календар профілактичних щеплень, і профілактичні щеплення за епідемічними показниками в організаціях державної й муніципальної систем охорони здоров'я;

· безкоштовний медичний огляд, а при необхідності й медичне обстеження перед профілактичними щепленнями в державних і муніципальних організаціях охорони здоров'я;

· безкоштовне лікування в державних і муніципальних організаціях охорони здоров'я при виникненні поствакцинальних ускладнень;

· соціальний захист при виникненні поствакцинальних ускладнень;

· відмова від профілактичних щеплень.

2. Відсутність профілактичних щеплень тягне:

· заборона для громадян на виїзд у країни, перебування в які відповідно до міжнародних медико-санітарних правил або міжнародних договорів РФ вимагає конкретних профілактичних щеплень;

· тимчасова відмова в прийомі громадян до загальноосвітніх й оздоровчих установ у випадку виникнення масових інфекційних захворювань або при погрозі виникнення епідемій;

· відмова в прийомі громадян на роботи або відсторонення від робіт, виконання яких пов'язане з високим ризиком захворювання інфекційними хворобами.

3. При здійсненні імунопрофілактики громадяни зобов'язані:

· виконувати приписання медичних працівників;

· у писемній формі підтверджувати відмова від профілактичних щеплень.

Національний календар профілактичних щеплень включає профілактичні щеплення проти гепатиту В, дифтерії, коклюшу, кору, краснухи, поліомієліту, правця, туберкульозу, епідемічного паротиту. Зазначені профілактичні щеплення проводяться всім громадянам у строки, установлені Національним календарем профілактичних щеплень.).

Дії вчителя при виявленні інфекційного захворювання в школі. У випадку виявлення в класі учня із симптомами інфекційного захворювання педагог повинен відразу прийняти всі необхідні міри, щоб зменшити можливість поширення інфекції в школі й прискорити надання кваліфікованої медичної допомоги захворілий. У подібних обставинах педагогові варто почати ряд послідовних дій:

1. Ізолювати хворого від навколишніх (наприклад, відвести в медичний кабінет під спостереження медичної сестри);

2. Надати хворому першу медичну допомогу;

3. Забезпечити спостереження й догляд за хворим до прибуття лікаря;

4. Викликати лікаря, що обслуговує дану установу, або невідкладну допомогу (по обставинах);

5. Повідомити про те, що трапилося, директорові школи;

6. Викликати батьків для перепровадження дитини додому на амбулаторне лікування або для супроводу хворого в інфекційну лікарню;

7. Спробувати встановити причину захворювання й усунути подальший її вплив на дітей, якщо це можливо;

8. Визначити коло осіб, яким безпосередньо загрожує небезпека захворювання, щоб у першу чергу спостерігати за станом їхнього здоров'я;

9. Після прибуття лікаря інформувати його про ймовірні причини захворювання й про прийняті до даного часу мірах; при цьому необхідно пам'ятати, що час, що вимагається для прибуття лікаря й надання невідкладної допомоги хворому, повністю залежить від точності названих координат дитячої установи й від відповідальності осіб, що зустрічають санітарний транспорт;

10. Забезпечити точне виконання всіх вказівок лікаря й працівників санітарно-протиепідемічної групи; забезпечити виконання режиму карантину й проведення дезінфекційних заходів;

11. Провести в класі бесіду й роз'яснити дітям причини виниклого захворювання, розповісти про його початкові ознаки, про методи попередження захворювання й правилах надання першої допомоги захворілий; варто пояснити дітям, якими шляхами інфекція може передаватися від хворого до здорового, особливо підкреслити, що з появою подібних симптомів необхідно відразу ж звернутися до педагога або медичного працівника, щоб не допустити поширення інфекційного захворювання серед навколишніх і прискорити початок лікування. Таким чином, раннє виявлення випадків інфекційного захворювання, своєчасна ізоляція захворілих, застосування методів дезінфекції, а також строге виконання вимог режиму карантину й налагоджена імунопрофілактика сприяють попередженню виникнення й поширення інфекційних захворювань в організованих колективах. При цьому велике значення має виховна санітарно-просвітня робота педагога з учнями. Уважне спостереження педагога за змінами поводження, настрою, самопочуття дитини допомагає виявити перші ознаки захворювання, що починається. Для педагога, що бачить дитини щодня, ці зміни особливо помітні.

Гепатит А (хвороба Боткіна)

Гепатит А (Хвороба Боткіна, Епідемічний гепатит) - гостре інфекційне захворювання, яке протікає із загальною інтоксикацією і переважно вражає печінку. Ще на початку двадцятого століття дана хвороба називалася катаральною жовтяницею, так як за припущеннями, вона розвивалася внаслідок закупорення слизом загальної жовчної протоки при запальних процесах, що проходять в дванадцятипалій кишці. С.П. Боткін був не згоден з цим припущенням і висунув свою теорію про можливу причину виникнення даного захворювання, яка вказувала на його інфекційне походження, що підтверджувалося досить вагомими аргументами (вражалася не тільки печінка, але і нервова система, нирки, збільшувалася селезінка і т.д.). Однак, не дивлячись на це, тільки в 1940 році, зусиллями видатного вітчизняного діяча медицини М.П. Кончаловского, на честь автора, що вперше відкрив інфекційне походження жовтяниці, дане захворювання отримало назву «Хвороба Боткіна». Причини виникнення Гепатиту А Збудником Гепатиту А є фільтрувальний вірус, який знаходиться в змивах з носоглотки, крові і печінки, що виділяється з фекаліями і сечею. Даний вірус є заразливим виключно для людини і може бути виявлений тільки за допомогою електронного мікроскопа. Крім цього, фільтрувальний вірус в змозі зберігати свою життєздатність на руках, продуктах, предметах і в воді, протягом кількох тижнів; при кімнатній температурі або у висушеному стані - на протязі декількох місяців, а при заморожуванні, життєздатність вірусу збільшується до декількох років. 3 растения проникающие прямо в сустав! Лечат хрящи лучше всякой химии! Читать дальше » Главный врач г.Николаев: "Когда на шее и в подмышках заросли папиллом - значит начала... Читать дальше » Главврач г.Николаев: Не губите сердце таблетками от давления Читать дальше » Главврач г. Николаев: Наличие висячих папиллом в подмышках и на шее означают признак ... Читать дальше » Хвора людина є основним джерелом інфекції. Заразити інших людей вона може як з останніх днів інкубаційного періоду, так і протягом усього протікання хвороби, однак найбільш заразним вважається перший тиждень хвороби. Носії вірусу є дуже небезпечним джерелом поширення цього захворювання, оскільки по суті, будучи практично здоровими, вони не дотримуються елементарних заходів, здатних захистити від захворювання як членів їх сімей, так і людей навколо. Зараження Гепатитом А відбувається через їжу, заражену воду і контактно-побутовим шляхом. Насамперед, вірус потрапляє в харчові продукти з рук, забруднених при користуванні телефоном, виділеннями при відвідуванні туалету, поручнями трамвая, автобуса та інше. У більшості випадків зараження відбувається двома шляхами: при переливанні плазми, крові та сироватки; при проведенні ін'єкцій недостатньо стерилізованими голками і шприцами, при профілактичних вакцинаціях; при вживанні зараженої води або їжі (через рот). Найчастіше епідемічний гепатит спостерігається навесні, в ранні зимові та пізні осінні місяці. Тривалість інкубаційного періоду становить від двох до чотирнадцяти днів. Шприцева або прищеплювальна форма хвороби Боткіна вважається менш заразливою, відрізняється більш тривалим перебігом інкубаційного періоду (від трьох до одинадцяти місяців ) і може зустрічатися протягом усього року. Не виключається передача інфекції від зараженої матері плоду. При зараженні через рот, вірус Гепатиту А потрапляє в ШКТ, а при ін'єкційній формі - в лімфу або кров і в обох випадках він досягає печінки, починаючи в ній розмножуватися. Епідемічний гепатит викликає дегенеративні і запальні зміни з порушенням цілісності жовчних капілярів і розпадом печінкових клітин, внаслідок чого жовч спочатку потрапляє в течу лімфи, а потім і в кров'яне русло. Практично одночасно з печінкою уражається ендокринна і нервова системи, жовчний міхур і ретикуло-ендотеліальна тканина селезінки. Іноді, у зв'язку з тим, що в кров всмоктуються елементи розпаду печінкових клітин (білки), можливі різні алергічні реакції. Симптоми і ознаки Гепатиту А За своїм клінічним перебігом, Гепатит А підрозділяється на три стадії: продромальна (переджовтянична), жовтянична і стадія одужання. Переджовтяничний період найчастіше починається гарячково - диспепсичним синдромом. Пацієнти скаржаться на зниження апетиту, розбитість, загальне нездужання, болі в області печінки, нудоту і блювоту, відрижку. Нерідко спостерігається підвищення загальної температури тіла до 37-38.5 С. За своєю тривалістю, переджовтяничний період коливається від декількох днів до двох - трьох тижнів. Період розпалу хвороби, або жовтяничний період, настає досить швидко. Після настання більш менш виразного поліпшення загального стану, досить раптово виникає жовтяниця. Насамперед, у пацієнтів відзначається жовтушність склер, потім м'якого і твердого неба, шкіри обличчя і тулуба, а трохи пізніше і кінцівок. Найчастіше, свого повного розвитку жовтяниця досягає на четвертий - сьомий день. У хворих розвиваються головні болі, адинамія, спостерігається свербіж шкіри, безсоння, з'являється дратівливість. Пульс стає рідкісним, артеріальний тиск знижується. Одночасно з цим збільшується печінка, досить часто схильна до збільшення селезінка. Сеча стає темною внаслідок того, що з нею у вигляді уробіліну починає частково виділятися білірубін, що затримується в крові. Кал ж навпаки, знебарвлюється внаслідок того, що досить мало білірубіну потрапляє в кишечник. За статистичними даними, середня тривалість жовтяниці два - три тижні, проте нерідко вона затягується до двох - трьох місяців. Хворий формально вважається видужалим після нормалізації розмірів селезінки і печінки, зникнення жовтяниці, при загальному задовільному стані і при припиненні диспепсичних скарг. Однак, не дивлячись на зовнішнє одужання, після виписки зі стаціонару, кожен хворий повинен перебувати під поліклінічним спостереженням. Хвороба Боткіна за своїм перебігом може бути легкою, середньої тяжкості і важкою. При легкій (амбулаторній) формі Гепатиту А, жовтяниця може практично не відбиватися на загальному самопочутті хворого і бути дуже короткочасною (два - три дні). Зафіксовані випадки, коли гострий епідемічний гепатит протікає взагалі без жовтяниці. У таких випадках для діагностики даного захворювання використовують визначення активності ферменту альдолази (його активність збільшується до семи разів). При важкій формі епідемічного гепатиту, спостерігаються розлади нервово - психічної сфери: у пацієнтів відзначається сонливість і загальмованість. Жовтушні прояви дуже інтенсивні, на шкірі з'являються петехії, відзначається розширення меж серця, ослаблення серцевих тонів і тахікардія. При злоякісній формі Гепатиту А, яка ще носить назву дистрофія печінки, спостерігається масивний дифузний некроз печінки в поєднанні з прогресуючою загибеллю паренхіми. Дана форма характеризується жовтяницею, швидким зменшенням печінки, кровоточивістю, лихоманкою, наростаючою печінковою недостатністю і важким загальним станом з низкою симптомів, які вказують на наявність глибоких змін з боку ЦНС. У кінцевому підсумку все це може призвести до розвитку печінкової коми. Темпи розвитку і момент виникнення токсичної дистрофії печінки бувають різні. У деяких випадках, у хворих вже після появи жовтяниці спостерігається симптоматика недостатності печінки і захворювання приймає дуже грізну стрімку течію, приводячи до летального випадку вже через кілька днів. Однак у більшості випадків, дистрофія печінки розвивається не такими швидкими темпами. Через кілька тижнів, після як би успішного протікання хвороби Боткіна, настає печінкова недостатність. Ознаками даної патології є: нудота, блювота (частіше повторна), завзята анорексія, млявість, наростаюча загальна слабкість, безсоння вночі і сонливість вдень, апатія. До цього істотно збільшена печінка, починає швидко зменшуватися, її край робиться м'яким, а область печінкової тупості зменшується. Досить часто з рота з'являється специфічний солодкуватий запах. Для описуваної картини найбільш характерним є наростання мозкових явищ (тремор, підвищення сухожильних рефлексів, збудження). Протягом наступних двох - трьох днів, хворий впадає в несвідомий стан, який потім переходить в кому.

Вірусний гепатит А

Хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостра інфекційна хвороба з фекально-оральним механізмом передачі інфекції, переважним ураженням печінки і травного каналу.

Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається від людини до людини (після контакту з хворим), через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворої людини, предмети побуту та брудні руки, недотримання правил особистої гігієни.

У більшості випадків хвороба починанається гостро, з підвищенням температури до 38,50 С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, можливим першінням у горлі. Хвора людини відчуває загальну слабкість, погіршення апетиту, нудоту, іноді характерна блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. На третій день захворювання сеча набуває темного забарвлення (кольору міцного чаю пива). Можливе свербіння шкіри.

Джерелом інфекції вірусного гепатиту А є хвора людина з будь-якими формами захворювання.

Інкубаційний період – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів). Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання можливе формування ускладнень з ураженням жовчних шляхів та гастродуоденальної зони, перехід у хронічний гепатит та цирох печінки.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в організованих колективах (особливо дитячих дошкільних та навчальних закладах).

Як уникнути зараження вірусом гепатиту А :

1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип”ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).

2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.

3. При неорганізованому відпочинку для пиття та приготування їжі мати з собою запас питної води (краще бутильовану).

4. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.

5. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.

6. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря.

Найбільш дієвим етапом з ліквідації захворюваності вірусним гепатитом А є проведення вакцинації.

Обережно: Гепатит А!

Профілактика вірусного гепатиту А у дітей

Профілактика вірусного гепатиту А у дітей

Джерелом інфекції при вірусному гепатиті А є хвора людина як з жовтушними (типовими) так і безжовтушними (атиповими) формами захворювання. Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворого, предмети побуту та брудні руки. Для цієї хвороби характерна сезонність (весняно-осіння). Найбільш чутливі до вірусу гепатиту А – діти. Інкубаційний період (період від моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших клінічних проявів) складає – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів).

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі та переважним ураженням печінки і шлунково-кишкового тракту.

Симптоми Гепатит А характеризується циклічним перебігом, помірними симптомами інтоксикації, швидкоминучими порушеннями функції печінки та доброякісним перебігом. У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,5° С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, загальне нездужання (по типу грипоподібного стану). Характерна поява наступних клінічних симптомів: погіршення апетиту, нудота, іноді блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. цей період захворювання називається переджовтушним та триває від 4 до 7 днів. Жовтяничний період проявляється жовтушнiстю склер, слизових оболонок та шкіри. Можливе свербіння шкіри. Колір сечi стає усе більше темним (кольору міцного чаю, пива), випорожнення – безбарвними. З появою жовтяниці ряд симптомів переджовтяничного періоду слабшає й у значної частини хворих зникає, а загальний стан та самопочуття покращуються. Температура тіла нормалізується. Через 10-21 день (залежно від тяжкості захворювання) дитина одужує.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Профілактика гепатиту А

Профілактика гепатиту А поділяється на два типи: специфічна та неспецифічна.

Специфічна. До специфічної профілактики відноситься вакцинація дітей у вогнищі інфекції. При проведенні даної профілактики слід враховувати той факт, що вироблення імунітету після вакцинації займає як мінімум 2 тижні (як максимум - 4 тижні), тому в деяких випадках, які потребують негайної захисту, може бути використана імунізація нормальним людським імуноглобуліном, тобто пасивно набутими антитілами до вірусу гепатиту А, тривалість дії яких становить не більше 2 місяців. Якщо потрібна швидка захист, але передбачається тривале знаходження в регіоні з високою захворюваністю, рекомендується одночасне введення імуноглобуліну і вакцини. Імуноглобулін може бути використаний і в разі необхідності профілактики гепатиту А у дітей молодше 2 років. Вакцинація проти вірусного гепатиту А дозволена дітям старше 3-ьох років.

Вакцинація

Сьогодні створені досить ефективні вакцини, що захищають від гепатиту А. Ці вакцини являють собою вбиті віруси гепатиту А. Вакцина вводиться двократно з інтервалом 6-12 місяців. Використовуються наступні вакцинні препарати: Хаврікс 720 (дитяча), виробництва Бельгії; Авакс (Франція), ГЕП-А-ін-ВАК (Росія), Вакта, США. Введення вакцини стимулює вироблення антитіл у високому титрі, що надійно захищає від інфікування гепатитом А як дітей, так і дорослих. Тривалість захисту за допомогою вакцинації не менше 6-10 років.

Щеплення від гепатиту А показані: дітям, які раніше не хворіли на гепатит А, та відносяться до групи осіб з підвищеним ризиком інфікування; особам, які прямують у райони з високим рівнем передачі гепатиту А (туристи, контрактники, військовослужбовці); вихователі і персонал дитячих дошкільних установ;

Неспецифічна профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезинфекції в осередку інфекції. Так, особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів, протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень.

Прості правила, які убезпечать вашу дитину

1. Використовувати для пиття лише перекип`ячену воду (воду кип'ятити не менше 10 хв., дати відстоятися), бутильовану.

2. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.

3. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.

5. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря!

Кір – профілактика, ознаки, лікування

Кір - це висококонтагіозне (надзвичайно заразне) гостре вірусне захворювання. В основному кіром хворіють не щеплені діти, що відвідують дитячі заклади. Підлітки й доросл, що раніше не хворіли кіром, та не отримали вакцину проти нього, також залишаються надзвичайно сприйнятливими до цієї інфекції.

Як відбувається зараження кором?

Джерелом інфекції є хвора на кір людина з моменту появи перших ознак хвороби до п'ятого дня від початку висипань. У випадку зараження, після контакту із хворим проходить від 7 до 17 днів, перш ніж хвороба проявиться (інкубаційний період).

Кір - це повітряно-краплинна інфекція. Вірус попадає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і око від хворої кіром людини, яка поширює його

при диханні, розмові, чханні і кашлі.

Вірус корі дуже летучий - з потоком повітря він може попадати в сусідні приміщення й навіть на інші поверхи будинку через вікна, вентиляцію, замкові щілини, - тому заразитися можна, просто перебуваючи в одному будинку із хворим. При цьому вірус швидко гине в зовнішньому середовищі, тому поширення інфекції через предмети ( постільну білизну, одяг, іграшки), а також через третіх осіб, що контактували із хворим, практично неможливо. Приміщення, де перебував хворий кором, досить провітрити, щоб у ньому можна було перебувати без ризику заразитися, дезінфекція не потрібна.

Як протікає захворювання кір?

Хвороба починається гостро: дитина скаржиться на сильний головний біль, слабкість, температура може підвищуватися до 40ºC, апетит відсутній. Незабаром з'являються нежить, кашель - звичайно сухий, болісний, або гавкаючий - при ларингіті. Горло в дитини червоне, набрякле, шийні лімфовузли збільшені. Характерне запалення слизової оболонки око - кон'юнктивіт. Його прояви при кіру яскраво виражені: очі червоніють, з'являється сльозотеча, світлобоязнь, згодом з'являється гнійні виділення. На другий-третій день хвороби на піднебінні з'являються рожеві крапкові висипання (енантема), а на слизовій оболонці щік, ясен і губ - характерні для кіру малесенькі білусоваті цятки (плями Бєльського-Філатова-Коплика). І те, і інше можна побачити до появи висипу на тілі.

На 4-5 день хвороби з'являється висип - спочатку на шкірі голови, за вухами, на обличчі. Наступного дня вона поширюється на тулубі, ще через день - на руках й ногах. Коревий висип являє собою численні дрібні червонуваті цятки і пухирців, які мають тенденцію до злиття й утворення більших плям. У період появи висипи стан дитини різко погіршується - знову підвищується температура, підсилюються катаральні явища (нежить, кашель), загострюється кон'юнктивіт. Дитина млява, відмовляється від їжі, спить неспокійно.

Якщо немає ускладнень, то із четвертого дня від початку висипань наступає поліпшення стану. Висипка або зникає зовсім, або переміняється пігментацією й ділянками лущення шкіри. Зникнення висипу відбувається в порядку, зворотному її появі. У дитини нормалізується температура, проходять катаральні явища - вона поступово видужує.

Можливі ускладнення

У наші дні при вчасно початому грамотному лікуванні ускладнення при корі бувають нечасто. Більшість дітей ( на відміну від дорослих) переносять цю хворобу без наслідків. Ускладнення частіше виникають у дітей до року, недоношених, з малою масою тіла, алергіків.

Перебіг хвороби може ускладнюватися ураженням дихальної системи: ларингітом, трахеїтом, бронхітом, пневмонією; око - кон'юнктивітом, блефаритом; травної системи - диспепсії; запаленням середнього вуха - отитом або слухової труби - евстахеїтом. У маленьких дітей часто буває стоматит.

Найважчі ускладнення кіру, які, на щастя, зустрічаються крані рідко, торкаються головного мозку - менінгіт і енцефаліт.

Лікування та догляд

Неускладнений кір лікують дома, обов'язково під спостереженням лікаря. При важкому перебігу хвороби, розвитку ускладнень, можлива госпіталізація.

Лікар призначає дитині лікування, яке допомагає впоратися із симптомами хвороби й підтримати імунітет: вітаміни А и С, жарознижуючі засоби на основі парацетамолу або ібупрофену; таблетки або мікстури для полегшення кашлю; антигістамінні засоби; судинозвужувальні краплі в ніс; краплі й мазі для очей і т.д. Антибіотики призначаються тільки при приєднанні вторинної інфекції й розвитку ускладнень (отит, бронхіт, пневмонія й ін.).

У кімнаті, де перебуває хвора дитина, необхідно щодня робити вологе прибирання. Провітрювання повинні бути якнайчастіше. Штори краще тримати закритими, тому що при корі спостерігається світлобоязнь. Постільна білизна й піжама хворої дитини повинні бути свіжими. Дитину треба часто й багато напувати простою водою, компотами, морсами, чаями. Їжа повинна бути легка, що щадить: кисломолочні продукти (кефір, йогурт, кисляк); овочеві супи; овочеві й фруктові пюре; відварене протерте м'ясо (нежирна телятина, курка, індичка).

Після перенесеного кору дитина дуже ослаблена: якийсь час вона може почувати себе не занадто добре, погано їсти, вередувати, швидко утомлюватися. Її імунна система ще мінімум два місяці залишається надзвичайно сприйнятливої до будь-якої інфекції. Треба намагатися оберігатись від зайвих контактів, навантажень, стресів, переохолодження і т.д. Велику увагу варто приділити харчуванню, порадитися з лікарем із приводу приймання вітамінів.

Профілактика кору

У людини, що перехворіла кором, на все життя зберігається імунітет до цієї інфекції - випадки повторних захворювань одиничні.

Діти до 6 місяців, що особливо перебувають на грудному вигодовуванні, хворіють на кір украй рідко.

Основний спосіб профілактики цієї інфекції - активна імунізація. Вакцинація проти кіру проводять дітям у віці 12 місяців, ревакцинація - у шість років. Імунізація проти корі також проводиться раніше не привитим підліткам, що й не боліли кором, у віці 15-17 років і дорослим у віці до 35 років.

Тому, хто контактував із хворим кором, і при цьому раніше не болів і не щеплений проти цієї інфекції, можливе проведення пасивної імунізації. Уведення імуноглобуліну протягом перших днів після контакту може захистити від хвороби або забезпечити більш легкий її перебіг .

У дитячих дошкільних установах карантин встановлюється для привитих дітей, що раніше не боліли кіром на 17 днів від початку контакту.

Кір під час вагітності

Якщо майбутня мама занедужає кором, можливі викидень або передчасні пологи. Дитина може народитися з дефіцитом маси тіла і навіть ( за непідтвердженим даними) з вадами розвитку.

Вакцинацію або ревакцинацію проти корі потрібно проводити жінкам, що не мають протикірових антитіл, мінімум за місяць до зачаття, під час вагітності її проводити не можна.

Якщо вагітна жінка, що не має імунітету проти корі, контактувала із хворим, у перебігу перших днів після контакту можливе проведення пасивної імунізації імуноглобуліном.

Кір є вкрай заразною важкою хворобою вірусного походження.

Кір залишається однією з основних причин смерті серед дітей раннього віку в усьому світі, навіть незважаючи на наявність безпечної та ефективної вакцини.

Збудником кору є вірус із сімейства параміксовірусів. Вірус кору зазвичай розвивається в клітинах, розташованих в задній стінці глотки і в легенях. Кір - хвороба людини, якій, наскільки відомо, не хворіють тварини.

Ознаки та симптоми

Першою ознакою кору зазвичай є значне підвищення температури, яке настає приблизно через 10-12 днів після впливу вірусу і триває від 4 до 7 днів. На цій початковій стадії можуть з'являтися нежить, кашель, почервоніння очей і сльозотеча, а також дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік. Через кілька днів з'являється висип, зазвичай на обличчі і верхній частині шиї. Приблизно через три дні висип розповсюджується по тілу і, в кінцевому підсумку, з'являється на руках і ногах. Вона тримається 5-6 днів і потім зникає. В середньому, висип виступає через 14 днів (від 7 до 18 днів) після впливу вірусу.

Важкою формою кору з більшою ймовірністю хворіють діти раннього віку, які отримують погане харчування, особливо ті, хто недоотримує вітамін А, або ті, імунна система яких ослаблена ВІЛ / СНІДом або іншими хворобами.

Більшість смертельних випадків кору відбувається через ускладнення, пов'язаних з цією хворобою. Найчастіше ускладнення розвиваються у дітей у віці до п'яти років або у дорослих людей старше 20 років. Найсерйозніші ускладнення включають сліпоту, енцефаліт (інфекцію, що приводить до набряку головного мозку), важку діарею і пов'язану з нею дегідратацію, вушні інфекції і важкі інфекції дихальних шляхів, такі як пневмонія. Серед груп населення з високими рівнями недостатності харчування і при відсутності належної медичної допомоги до 10% випадків кору закінчуються смертельним результатом.

У людей, що перехворіли на кір, виробляється імунітет проти неї на все життя.

Хто піддається ризику?

Невакциновані діти раннього віку зазнають самому високому ризику захворювання на кір та розвитку ускладнень, включаючи смертельний результат. Заразитися кір може будь-яка людина, що не має імунітету - той, хто не була вакцинована або той, хто не виробив імунітет після вакцинації.

Передача інфекції

Висококонтагіозних вірус кору поширюється при кашлі та чханні, тісних особистих контактах або безпосередньому контакті з інфікованими виділеннями з носоглотки.

Вірус залишається активним і контагіозним в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом двох годин. Він може бути переданий інфікованою людиною протягом періоду часу, що починається за чотири дні до появи у нього висипу і закінчується через чотири дні після її появи.

Лікування

Важких ускладнень кору можна уникнути при підтримуючому лікуванні, яке забезпечує гарне харчування, належне надходження рідини та лікування дегідратації за допомогою рекомендованих ВООЗ оральних регідратаціонних розчинів. Ці розчини відшкодовують рідина та інші важливі мікроелементи, які втрачаються при діареї і блювоті. Для лікування очних і вушних інфекцій і пневмонії слід призначати антибіотики.

Всі діти в країнах, що розвиваються, яким поставлений діагноз кору, повинні отримати дві дози добавки вітаміну А з інтервалом в 24 години. Це може допомогти запобігти ураження очей і сліпоту. Як показує досвід, добавки вітаміну А сприяють зменшенню числа випадків смерті від кору на 50%.

Профілактика

Регулярна протикорова вакцинація дітей у поєднанні з кампаніями масової імунізації в країнах з високими показниками захворюваності та смертності є основними стратегіями громадської охорони здоров'я, спрямованими на зменшення глобальної смертності від кору. Протикорова вакцина використовується протягом 40 років. Вона безпечна, ефективна і недорога. Імунізація одного дитини проти кору коштує менше одного долара США.

Протикорову вакцину часто об'єднують з вакцинами проти краснухи та / або свинки в країнах, де ці хвороби являють проблеми. Вона однаково ефективна як у вигляді моновакцини, так і в комбінованому вигляді.

Кір у дітей: фото, симптоми, лікування, профілактика

Кір — найдавніше захворювання і в сучасні дні є ризиком ранньої дитячої смертносі. Морбилливирус сімейства параміксовірусів, що викликає інфекцію, за однією з гіпотез походження, змінилася від вірусу чуми великої рогатої худоби, в епоху розвитку скотарства. У зовнішньому середовищі вірус швидко втрачає свою активність, гине від впливу високих температур, хімічної обробки. Незважаючи на «мало живучість» поза людського організму, інфекція дуже заразна, схильна до швидкого поширення і може передаватися по повітряному потоку на значні площі. Основні причини зараження: ослаблений імунітет, контакт із хворими людьми, перебування в одному приміщенні. Після вивчення і культивування кору, у п’ятдесятих роках минулого століття одержала свій розвиток імунізація цього вірусу.

Клінічні прояви

Зазвичай інкубаційний період хвороби триває близько двох тижнів. Клінічні симптоми інфекції, за своїм проявом поділяються:

Типова форма перебігу

Кір у детейИнфекция починається раптово: у дитини різко підвищується температура на високий рівень позначки, виникає головний біль, закладеність носа, слизова горла набрякає і червоніє, підщелепні шийні лімфатичні вузли збільшуються, з’являється виснажливий гавкаючий кашель, характерні ознаки кон’юнктивіту: очі запалюються, набрякають, червоніють, гниють і сльозяться. На другу добу кір у дітей виявляє перші клінічні ознаки — в ротовій порожнині, на небі з’являється одинична висип енантеми, на внутрішній стороні щік, ясен, губ з’являються дрібні світлі плями Бельського-Філатова-Коплика.

Протягом тижня, після початку хвороби, корові прояви починають локалізуватися червонувато-папульозний висипом спочатку на голові, обличчі, поступово охоплюючи все тіло, погіршується загальний стан хворого, загострюються всі клінічні ознаки, відсутній апетит. Визначити кір у дітей до проявів висипки складно без лабораторних методів. Після осипаний, на 3-5 день поступово відбувається одужання. Висип поступово зникає, залишається лущення шкіри і пігментація – ці ознаки є позитивними показниками.

Атипове прояв

• Мітігірованная форма – спостерігається, якщо кір у дітей виникає після вакцинації або повторно хворих. Інкубаційний період збільшено, але клініка змазана і полегшено. Висип може окидивать відразу все тіло або поширюватися поступово. Типові плями в ротової порожнини найчастіше відсутні.

• Абортивну форма – як і типова виникає гостро, з температурою в перший день, висип на обличчі і тулубі, але без плям Бельського-Філатова-Коплика, а через добу вже зупиняє свій розвиток.

• Субклінічна форма — симптоми відсутні, можна розпізнати тільки при лабораторному дослідженні крові.

Кір у дітей найчастіше активна в дошкільному і підлітковому періоді, якщо не робилися щеплення або вони проводилися в перший рік життя. Перенесена матір’ю інфекція до вагітності дає малюкові в перший час життя захист антитілами, створюючи несприйнятливість до інфекції. До трьох місяців невелика ймовірність захворіти з’являється, а у однорічної дитини вірус може активуватися зі слабо вираженими ознаками, але протікати у важкій формі, з порушеною послідовністю висипань. Перенесена інфекція в ранньому віці часто викликає ускладнення серцево-легеневих, шлунково-кишкових систем.

Після типового перебігу захворювання виробляється довічний імунітет до кору.

При мітигованого формі – можливість захворіти повторно зберігається.

Ускладнення у дітей

Бронхіт — ускладнення після кориЧаще всього кір у дітей не має ускладнення, протікає з позитивним результатом, зберігаючи довічні антитіла в організмі. Але іноді можуть зустрічатися серйозні наслідки, розвиток таких хвороб, як бронхіт, трахеобронхіт, пневмонія, ларингіт, круп, міокардит, бактеріальний отит, гепатит, викликати виразка рогівки очей, кератит і навіть привести до сліпоти.

В деяких випадках інфекція дає ускладнення на ЦНС, викликаючи епілепсію, мієліт, ураження головного, спинного мозку, паралічі. Кір у дітей на тлі онкології або якщо є необхідність лікувати іншу хворобу иммуноподавляющими засобами може викликати коровий енцефаліт з летальним результатом.

Лікування

Кір у дітей терапевтично не має специфікації, вся методика спрямована на симптоматичне лікування. Застосовують протикашльові, антибактеріальні, антисептичні, жарознижуючі, усуває закладеність носа, запалення очей лікарські засоби. Протягом дня кілька разів промивають очі фурациліном або слабким розчином соди, носові пазухи очищають, змащують і закопують лікарськими препаратами, проводять полоскання глотки, папули обробляють антисептиком.

Лікувати інфекцію потрібно строго за призначенням лікаря. Самолікування може викликати серйозні ускладнення!

Не ускладнений перебіг кору лікують в домашніх умовах, дотримуючись постільний режим і суворий лікарський контроль. В інших випадках лікування проводять стаціонарно. Кір у дітей раннього віку вимагає обов’язкової госпіталізації і лікування під суворим контролем медичних фахівців. Приміщення з хворим повинно добре провітрюватися і проходити санітарну обробку. Дитині необхідно рясне тепле пиття, добре використовувати трав’яні відвари (протикашльові, загальнозміцнюючі). Рекомендується молочно-рослинна легкозасвоюване харчування, вітамінні комплекси.

Профілактика

З розвитком імунізації кору в Росії, профілактика хвороби на високому рівні. У зв’язку з тим, що захворювання почастішало, з метою елімінації вірусу за рекомендацією ВООЗ вакцинацію в дитячі роки стали проводити кілька разів.

Планова профілактика

Щеплення від кориПервий раз не болевшего дитину щеплять у рік-півтора, повторюють процедуру в шестирічному віці. Така профілактична необхідність викликана тим, що є діти, зовсім нещеплені первинно або втратили антитіла з часом. Повторна імунізація також підвищує захисні сили організму перед шкільними заняттями. Протикорова вакцина добре поєднується з вакцинами таких захворювань, як краснуха, паротит, гепатит. Ін’єкцію проводять різними шприцами, внутрішньом’язово лопаткову частину тіла, частіше всього за 2 уколу, змінюючи місце, з місячним проміжком між процедурами. Так як матеріал щеплення містить ослаблені штами кору, можуть з’явитися в слабкі ознаки інфекції, однак, це не повинно викликати занепокоєння – дитині це не небезпечно і він не заразний для навколишніх.

Після проведення всіх заходів у дітей імунітет підвищується протягом місяця, зберігаючись у більшості людей протягом довгих років життя.

Кожен випадок проведення імунізації дитини розглядається лікарем індивідуально, враховуючи всі особливості і стан організму.

Екстрена імунізація

Виняткові причини проведення цього способу — ефективно протягом трьох днів після контакту з хворими людьми. При цих заходах відбувається або вироблення антитіл, або полегшене перебіг захворювання.

Пасивна вакцинація

Дітям з поганим імунітетом, раннього віку, після контакту з вірусоносіями, протягом 5-6 днів проводиться профілактика імуноглобулінами, що діють в організмі не більше трьох місяців. По закінченні терміну дії рекомендується проводити активну вакцинацію.

Потрібно пам’ятати, що найголовніша антивірусна профілактика здоров’я дітей залежить від майбутньої мами, їй необхідно оберігатися від контактів з хворими, а у невідворотних ситуаціях, під контролем лікаря, вдаватися до пасивної вакцинації і проводити профілактичне лікування. Інші заходи імунізації мають протипоказання під час вагітності.

Корь

Корь (лат. Morbilli) - острое инфекционное вирусное заболевание с высоким уровнем восприимчивости (индекс контагиозности приближается к 100 %), которое характеризуется высокой температурой (до 40,5 °C), воспалением слизистых оболочек полости рта и верхних дыхательных путей, конъюнктивитом и характерной пятнисто-папулезной сыпью кожных покровов, общей интоксикацией.

Корь известна со времён глубокой древности. Его подробное клиническое описание составили арабский врач Разес (IX век), англичане Т. Сиднэм и Р. Мортон (XVII век). С XVIII века корь рассматривают как самостоятельную нозологию. Вирусную этиологию заболевания доказали А. Эндерсон и Д. Гольдбергер (1911). Возбудитель выделили Д. Эндерс и Т.К. Пиблс (1954). Эффективную серопрофилактику кори разработал Р. Дегквитц (1916-1920). Живую вакцину, применяемую с 1967 г. для плановой вакцинации, разработали А.А. Смородинцев с соавт. (1960).

Возникновение болезни Корь

Возбудителем кори является РНК-вирус рода морбилливирусов, семейства парамиксовирусов, имеет сферическую форму и диаметр 120-230 нм. Состоит из нуклеокапсида - спирали РНК плюс три белка и внешней оболочки образованной матричными белками (поверхностными глюкопротеинами) двух типов - один из них гемагглютинин, другой «гантелеобразный» белок.

Все известные штаммы вируса принадлежат к одному серовару; антигенная структура сходна с возбудителями парагриппа и эпидемического паротита. Наиболее важные антигены - гемагглютинин, гемолизин, нуклеокапсид и мембранный белок.

Вирус малоустойчив во внешней среде, быстро погибает вне человеческого организма от воздействия различных химических и физических факторов (облучение, кипячение, обработка дезинфицирующими средствами). При комнатной температуре сохраняет активность около 1-2 сут, при низкой температуре - в течение нескольких недель. Оптимальная температура для сохранения вируса - (-15)-(-20) °С.

Несмотря на нестойкость к воздействию внешней среды известны случаи распространения вируса на значительные расстояния с током воздуха по вентиляционной системе - в холодное время года в одном отдельно взятом здании. Ослабленные штаммы коревого вируса используются для производства живой противокоревой вакцины.

Течение болезни Корь

Путь передачи кори - воздушно-капельный, вирус выделяется во внешнюю среду в большом количестве больным человеком со слизью во время кашля, чихания и т. д.

Источник инфекции - больной корью в любой форме, который заразен для окружающих с последних дней инкубационного периода (последние 2 дня) до 4-го дня высыпаний. С 5-го дня высыпаний больной считается незаразным.

Корью болеют преимущественно дети в возрасте 2-5 лет и значительно реже взрослые, не переболевшие этим заболеванием в детском возрасте. Новорожденные дети имеют колостральный иммунитет, переданный им от матерей, если те переболели корью ранее Этот иммунитет сохраняется первые 3 месяца жизни. Встречаются случаи врожденной кори при трансплацентарном заражении вирусом плода от больной матери.

После перенесенного заболевания развивается стойкий иммунитет, повторное заболевание корью человека, без сопутствующей патологии иммунной системы, сомнительно, хотя и такие случаи описаны. Большинство случаев кори наблюдаются в зимне-весенний (декабрь-май) период с подъёмом заболеваемости каждые 2-4 года.

В настоящее время в странах, проводящих тотальную вакцинацию против кори, заболевание встречается в виде единичных случаев или мини-эпидемий.

Воротами инфекции служат слизистые оболочки верхних дыхательных путей и, возможно, конъюнктивы. После первичной репликации в эпителиальных клетках и регионарных лимфатических узлах возбудитель проникает в кровь, первичная вирусемия развивается уже в инкубационном периоде. В результате вирус диссеминирует, фиксируется в различных органах и вторично накапливается в клетках макрофагальной системы. В органах (лимфатических узлах, миндалинах, лёгких, кишечнике, печени и селезёнке, миелоидной ткани костного мозга) развиваются небольшие воспалительные инфильтраты с пролиферацией ретикулоэндотелия и образованием многоядерных гигантских клеток. В инкубационном периоде количество вирусов в организме ещё сравнительно невелико и может быть нейтрализовано введением противокоревого иммуноглобулина лицам, контактировавшим с больным корью, не позднее 5-го дня после контакта.

С появлением катаральных симптомов заболевания совпадает возникновение второй волны вирусемии. Максимальная концентрация вируса в крови сохраняется в течение всего катарального периода и первого дня высыпаний, затем резко падает. К 5-му дню высыпаний в крови появляются вируснейтрализующие антитела, a вирус уже не обнаруживают.

Обладая тропностью к эпителиальным клеткам слизистых оболочек и ЦНС, вирус в основном поражает верхние отделы дыхательных путей (иногда также бронхи и лёгкие), конъюнктиву, в незначительной степени ЖКТ. Развивается воспаление с появлением гигантских клеток в лимфоидных образованиях кишечника, а также в ЦНС, вследствие чего появляется возможность развития осложнений в виде менингитов и менингоэнцефалитов. Белковые компоненты вируса и биологически активные вещества, высвобождающиеся в ответ на циркуляцию вируса, придают катаральному воспалению в поражённых органах инфекционно-аллергический характер. Специфический воспалительный очаговый процесс с аллергической реакцией, дистрофией эпителия, увеличением проницаемости сосудов, периваскулярной инфильтрацией и отёком лежит в основе формирования коревой энантемы, пятен Филатова-Коплика-Вельского на слизистой оболочке щёк и губ, а позже и экзантемы.

Системное поражение лимфоидной ткани, макрофагальных элементов, отделов ЦНС (ретикулярной формации, подбугровои области и др.) приводит к транзиторному подавлению гуморальных и клеточных иммунных реакций. Ослабление активности неспецифических и специфических факторов защиты, свойственное кори, обширные поражения слизистых оболочек респираторного тракта и ЖКТ, а также снижение витаминного обмена с дефицитом витаминов С и А составляют группу факторов, способствующих возникновению разнообразных бактериальных осложнений.

После выздоровления формируется иммунитет с пожизненным сохранением противокоревых антител в крови. Вместе с тем считают, что вирус может длительно оставаться в организме человека и быть виновником развития медленной инфекции в форме рассеянного склероза, подострого склерозирующего панэнцефалита, а также, возможно, некоторых системных заболеваний - системной красной волчанки, системной склеродермии, ревматоидного артрита.

Микроскопическая картина: слизистая дыхательных путей - отек, полнокровие сосудов, очаги некроза, участки метаплазии эпителия, очаговая лимфогистиоцитарная инфильтрация в подслизистом слое. Ретикулоэндотелиальная система - клетки Warthin-Finkeldey. Кожа - изменения в сосочковом слое дермы в виде отека, полнокровия сосудов, кровоизлияний с периваскулярной лимфогистиоцитарной инфильтрацией, фокусы некроза в эпидермисе.

Симптомы болезни Корь

Инкубационный период составляет в среднем 1-2 нед, при пассивной иммунизации иммуноглобулином он может удлиняться до 3-4 нед. Существующие клинические классификации выделяют типичную форму кори различных степеней тяжести и атипичную форму. Цикличность течения заболевания в типичной форме позволяет выделить три последовательных периода клинических проявлений кори:

• катаральный период;

• период высыпания;

• период реконвалесценции.

Катаральный период начинается остро. Появляются общее недомогание, головная боль, снижение аппетита, нарушения сна. Повышается температура тела, при тяжёлых формах она достигает 39-40 °С. Признаки интоксикации у взрослых больных выражены значительно больше, чем у детей. С первых дней болезни отмечают насморк с обильными слизистыми, иногда слизисто-гнойными выделениями. Развивается навязчивый сухой кашель, у детей он часто становится грубым, «лающим», сопровождается осиплостью голоса и (в ряде случаев) стенотическим дыханием. Одновременно развивается конъюнктивит с отёчностью век, гиперемией конъюнктив, инъекцией склер и гнойным отделяемым. Нередко по утрам веки слипаются. Больного раздражает яркий свет. При осмотре больных корью детей выявляют одутловатость лица, гиперемию слизистой оболочки ротоглотки, зернистость задней стенки глотки. У взрослых эти симптомы выражены незначительно, но наблюдают лимфаденопатию (преимущественно шейных лимфатических узлов), прослушивают жёсткое дыхание и сухие хрипы в лёгких. У части больных отмечают непродолжительный кашицеобразный стул.

На 3-5-й день самочувствие больного несколько улучшается, снижается лихорадка. Однако через день вновь усиливаются проявления интоксикации и катарального синдрома, температура тела поднимается до высоких цифр. В этот момент на слизистой оболочке щёк напротив малых коренных зубов (реже на слизистой оболочке губ и дёсен) можно обнаружить кардинальный клинический диагностический признак кори - пятна Филатова-Коплика-Вельского. Они представляют собой несколько выступающие и плотно фиксированные белые пятна, окружённые тонкой каймой гиперемии (вид «манной каши»). У детей элементы обычно исчезают с появлением экзантемы, у взрослых могут сохраняться в течение первых её дней. Несколько раньше пятен Филатова-Коплика-Вельского или одновременно с ними на слизистой оболочке мягкого и частично твёрдого нёба появляется коревая энантема в виде красных пятен неправильной формы, величиной с булавочную головку. Через 1-2 сут они сливаются и теряются на общем гиперемированном фоне слизистой оболочки.

В это же время при нарастании симптомов интоксикации иногда можно наблюдать диспептические явления. В целом катаральный период продолжается 3-5 дней, у взрослых иногда затягивается до 6-8 сут.

Период высыпания сменяет катаральный период. Характерно появление яркой пятнисто-папулёзной экзантемы, имеющей тенденцию к слиянию и образованию фигур с участками здоровой кожи между ними.

• В первый день элементы сыпи появляются за ушами, на волосистой части головы, затем в тот же день возникают на лице и шее, верхней части груди.

• На 2-й день высыпания сыпь покрывает туловище и верхнюю часть рук.

• На 3-е сутки элементы экзантемы выступают на нижних конечностях и дистальных отделах рук, а на лице бледнеют.

Нисходящая последовательность высыпаний характерна для кори и служит очень важным дифференциально-диагностическим признаком. У взрослых сыпь бывает обильнее, чем у детей, она крупнопятнисто-папулёзная, часто сливная, при более тяжёлом течении заболевания возможно появление геморрагических элементов.

Период высыпания сопровождает усиление катаральных явлений - насморка, кашля, слезотечения, светобоязни - и максимальная выраженность лихорадки и других признаков токсикоза. При обследовании больных часто выявляют признаки трахеобронхита, умеренно выраженные тахикардию и артериальную гипотензию.

Период реконвалесценции (период пигментации) проявляется улучшением общего состояния больных: их самочувствие становится удовлетворительным, нормализуется температура тела, постепенно исчезают катаральные симптомы. Элементы сыпи бледнеют и угасают в том же порядке, в каком они появлялись, постепенно превращаясь в светло-коричневые пятна. В последующем пигментация исчезает за 5-7 дней. После её исчезновения можно наблюдать отрубевидное шелушение кожи, в основном на лице. Пигментация и шелушение также служат диагностически важными, хотя и ретроспективными признаками кори.

В этот период отмечают снижение активности неспецифических и специфических факторов защиты (коревая анергия). Реактивность организма восстанавливается медленно, в течение нескольких последующих недель и даже месяцев сохраняется пониженная сопротивляемость к различным патогенным агентам.

Митигированная корь. Атипичная форма, развивающаяся у лиц, получивших пассивную или активную иммунизацию против кори или ранее переболевших ею. Отличается более длительным инкубационным периодом, лёгким течением с мало выраженной или совсем не выраженной интоксикацией, сокращённым катаральным периодом. Пятна Филатова-Коплика-Вельского чаще всего отсутствуют. Сыпь типична, но высыпание может возникнуть одновременно по всей поверхности туловища и конечностей или иметь восходящую последовательность.

Абортивная корь также относится к атипичным формам заболевания. Начинается как типичная форма, но прерывается через 1-2 дня от начала болезни. Сыпь появляется только на лице и туловище, повышение температуры тела наблюдают обычно только в первый день высыпаний.

Также встречают субклинические варианты кори, выявляемые только при серологическом исследовании парных сывороток крови.

Осложнения кори

Наиболее частое осложнение кори - пневмония. Ларингиты и ларинготрахеобронхиты у детей младшего возраста могут вести к развитию ложного крупа. Встречают стоматиты. Менингиты, менингоэнцефалиты и полиневриты чаще наблюдают у взрослых, эти состояния обычно развиваются в периоде пигментации. Наиболее грозным, но, к счастью, редким осложнением (чаще у взрослых) бывает коревой энцефалит.

Диагностика болезни Корь

Лабораторные данные при кори:

лимфопения, лейкопения, в случае бактериальных осложнений - лейкоцитоз, нейтрофилез. При коревом энцефалите - повышенное содержание лимфоцитов в спинномозговой жидкости. Через 1-2 дня после высыпаний повышается специфический IgM. Через 10 дней IgG. Для выявления специфических противокоревых антител используется реакция гемагглютинации. В ранние сроки болезни вирус обнаруживается методом иммунофлюоресценции.

Выделение вируса из носоглоточных смывов и постановку серологических реакций (РТГА, РСК и РН в парных сыворотках) в клинической практике применяют редко, поскольку их результаты носят ретроспективный характер.

Корь следует дифференцировать от краснухи, скарлатины, псевдотуберкулёза, аллергических (лекарственных и др.) дерматитов, энтеровирусных инфекций, сывороточной болезни и других заболеваний, сопровождающихся появлением кожных высыпаний.

Корь отличает комплекс основных клинических проявлений в катаральном периоде: интоксикация, насморке обильными выделениями, навязчивый грубый, «лающий» кашель, осиплость голоса, выраженный конъюнктивит с отёчностью век, инъекцией сосудов склер и гнойным отделяемым, фотофобия, появление кардинального клинического диагностического признака - пятен Филатова-Коплика-Вельского на 3-5-й день болезни. Затем возникает яркая пятнисто-папулёзная экзантема, имеющая тенденцию к слиянию. Очень важным дифференциально-диагностическим признаком, характерным для кори (за исключением митигированной), является нисходящая последовательность высыпаний.

Лечение болезни Корь

Лечение кори симптоматическое, в случае развития пневмонии или других бактериальных осложнений показаны антибиотики, в тяжелых случаях крупа используются кортикостероиды. Рибавирин показал свою эффективность in vitro. Для профилактики и лечения могут использоваться большие дозы витамина А.

Неосложнённые формы чаще лечат на дому. Госпитализируют больных с тяжёлыми и осложнёнными формами, а также по эпидемиологическим показаниям. Длительность постельного режима зависит от степени интоксикации и её длительности. Специальной диеты не требуется. Этиотропная терапия не разработана. С интоксикацией борются назначением большого количества жидкости. Проводят уход за полостью рта и глазами. Исключают раздражающее воздействие прямого солнечного и яркого искусственного света. Также назначают антигистаминные и симптоматические препараты. Существуют сообщения о позитивном эффекте интерферона (лейкинферона) при назначении в ранние сроки болезни взрослым больным. В некоторых случаях, при тяжёлом и осложнённом течении кори, возможно назначение антибиотиков. При коревом энцефалите необходимо применять большие дозы преднизолона под прикрытием антибактериальных препаратов.

Профилактика болезни Корь

Тотальная двукратная вакцинация детей противокоревой вакциной в возрасте 1 год и 6 лет. Вакцина против кори впервые была создана в 1966 году.

Для активной иммунопрофилактики кори применяют живую коревую вакцину (ЖКВ). Её готовят из вакцинного штамма Л-16, выращенного в культуре клеток эмбрионов японских перепелов. В Украине разрешено применение ЖКВ «Рувакс» (Авентис-Пастер, Франция), комплексной вакцины против кори, краснухи и паротита ММР (Мерк Шарп Доум, США).

Живую коревую вакцину прививают детям, не болевшим корью, с 12-15-месячного возраста. Ревакцинацию проводят так же, как и вакцинацию, однократно в 6 лет, перед поступлением в школу. Её цель - защита детей, у которых по той или иной причине иммунитет не сформировался. Иммунизация не менее 95% детей обеспечивает хороший защитный эффект. Для контроля за состоянием иммунитета населения проводят выборочные серологические исследования. Региональный комитет ВОЗ для Европы на 48-й сессии (1998) принял в качестве целей программу «Здоровье 21», предусматривающую элиминацию кори из Региона к 2007 г. или раньше. К 2010 г. элиминация заболевания должна быть зарегистрирована и сертифицирована в каждой стране.

Пассивную иммунопрофилактику проводят введением противокоревого иммуноглобулина.

.