Підписатися на RSS

Коронавірусний булінг. Як пояснити дітям, що хворіти – не соромно

/Files/images/2020/вірус.jpg


/Files/images/2020/122074861_1005720173235761_344550152088348307_n.jpg


Притча: різниця між розумною людиною і дурнем


Почему современные дети не умеют учиться, не умеют ждать и с трудом переносят скуку


20 “НЕ” ВІД УЧНЯ – ПАМ’ЯТКА ВЧИТЕЛЮ


/Files/images/psiholog/99117377_2887280301326653_1448964293125996544_n.jpg


8 причин, по которым дети не слышат своих родителей. Что делать, если ребенок вас игнорирует?

6 навичок, які не розвинені у сучасних першокласників


/Files/images/psiholog/донечка(1).png


75 важливих запитань дитині, які змінять її життя на краще

Матеріал взято з сайту <a href="https://mamabook.com.ua">mamabook.com.ua</a>


/Files/images/psiholog/116860880_3075861839135164_3662520179936584485_n.jpg


/Files/images/psiholog/уч8.png


/Files/images/psiholog/уч.png


Коли не вистачає мотивації… Притча, яка навчить вас справлятися із життєвими проблемами!


/Files/images/nozemna/115868508_1504277589768504_5429361558000046843_o.jpg


25 гірких істин , які важко прийняти , якщо у вас м'яке серце


7 приемов, которые помогут вам никогда не кричать на своего ребенка


/Files/images/nozemna/106717721_1487942824735314_4331772072105991311_n.jpg


/Files/images/nozemna/106426154_985993451831926_7409816480691893725_n.jpg


Если ты такой умный, то почему такой грустный: 16 научно обоснованных способов стать счастливее


Техніки та прийоми згоди, що допоможуть у взаєминах з батьками

Джерело:https://www.pedrada.com.ua/article/2824-tehnki-ta-priyomi-zgodi-shcho-dopomojut-u-vzaminah-z-batkami?fbclid=IwAR25tqMKf1N7-MRMysPmyWRSA8_n6c3otzCB6z7u5EbNrPvCxzFTxL54bmI


/Files/images/nozemna/104430548_1479964882199775_5578397902052295051_o.jpg


13 правил психолога, які не вирішать всіх проблем, але змінять ваше ставлення до них


/Files/images/nozemna/баж.jpg



Які генетичні риси діти успадкують від мами, а які — від тата


Красивий мультик, який вчить не зважати на чужу зверхність та насмішки, і завжди вірити у власні сили

PINGUIN



10 висловів, які дають силу рухатися вперед



Багато хто думає, що бути щасливим - значить завжди перебувати в стані позитиву й дивитися на речі оптимістично. Насправді це не так. Істинне щастя приходить тоді, коли ми знаходимо здатність сприймати життя таким, яким воно є. Приймати разом з його недосконалістю та недоліками.

Збагнувши ці 10 істин, ти відчуєш, що стало набагато простіше знаходити радість в кожному дні життя



10 дивовижних мультиків для тих, кому не вистачає краси в реальному світі



О том, как сильно мамы переживают за детей



Потрясающий рассказ «Карма»



Що передається генетично дитині від матері, а що від батька



/Files/images/nozemna/103961331_3063511303694743_6405031903796047411_n.jpg



“Мамо, обійми!” Поради від психолога, як налагодити стосунки з дітьми різного віку



5 простих, але значущих фраз, які потрібно говорити своїй доньці, навіть дорослій



Мудра притча про ставлення до проблем. Прочитаєш 1 раз, а запам’ятаєш на все життя!



25 гірких істин, які важко прийняти, якщо у вас м'яке серце



10 шагов к любви к самому себе по методу Луизы Хей



21 правило сучасного етикету


/Files/images/nozemna/00-47.jpg Домашня логопедія: 30 вправ для розвитку дитячого мовлення



7 речей, яким варто навчити дитину до 10 років



/Files/images/dokumenti/safe_image (1).jpg

Казка про втрачений голос

Жив в одному місті хлопчик Вася. І все у Васі в житті було добре: він ріс хлопчиком здоровим і міцним, швидко бігав, любив казки. Але була у Васі одна неприємна риса - він не вмів спокійно просити. Коли йому щось було потрібно, то він відразу починав кричати «дай!», видавати звуки, схожі на вовче виття, закочувати очі, або просто канючити.
Вдома мама і тато не раз розмовляли з Васею про те, що просити треба спокійно, і хлопчик, начебто, навіть погоджувався, але, як тільки Вася з батьками опинявся в магазині, то він відразу починав гучним плаксивим голосом випрошувати ту чи іншу річ. Мамі і татові доводилося нелегко - в магазині ж не будеш займатися вихованням, а як втихомирити Васю вони не знали.
І ось одного разу під час чергового капризу у Васі раптом зник голос. Він хотів починати стогнати, кричати, випрошувати - а голосу то немає ! Що трапилося? І раптом Вася побачив чоловічка. Хлопчик відразу зрозумів, що це чарівний чоловічок. Рот у нього був дуже великий і говорив чоловічок дуже голосно. Вася взяв папір і ручку і написав на аркуші:
- Чи не знаєш ти, чарівний чоловічок, куди зник мій голос?
А чоловічок відповів:
- Це я взяв твій голос, він мені дуже сподобався.
І почав плаксивим голосом канючити:
- Купіть мені, дайте мені ...
А що саме? Чоловічок і сам не знав. Йому просто хотілося вередувати. А так як рот у нього був великий, то капризи лунали дуже голосно. У Васі розболілася голова. Він знову взяв у руки папір і ручку і написав:
- Чоловічок, поверни мені, будь ласка, голос. Я все зрозумів. Я навчуся просити спокійно.
Чоловічок виявився добрим, він повернув Васі голос. З тих пір Вася поводився зовсім по-іншому. Коли йому щось було потрібно, він тихо і спокійно говорив про це мамі чи татові.
А капризи Вася за допомогою чарівного чоловічка відправив в іншу казку!
Все закінчилося добре, тож вже час спати! На добраніч, моє сонечко!

Автори: Єва П., Ірис Ревю



Надзвичайно глибокий мультик про особливий зв’язок матері і дитини

Short film about maternal bond | Threads - by Torill Kove



7 мультфільмів для натхнення



КІНЕЗІОЛОГІЧНІ ВПРАВИ

/Files/images/dokumenti/102411429_1465238257005771_2392037415094789234_n.png

Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги, полегшують процес читання і письма.

Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для них. Вони стануть в пригоді для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, або просто як гра у вільну хвилинку.
«Метелик»
Схрестити зап'ястя обох рук і притиснути долоні тильною стороною один до одного. Пальці прямі. «Метелик сидить». Долоні прямі і напружені. Пальці не згинати. Легким, але різким рухом рук в зап'ястях імітувати політ метелика.
Мовний супровід:
Метелик-метелик, відлітай від хмарки.
Там твої дітки на березової гілці.
«Поплескали-погладили»
Вправу виконують у парах. Одну долоню кладуть на плече партнера по грі, другу — йому на голову. Необхідно одночасно гладити партнера по голові та поплескувати по плечу. Спочатку можна відпрацювати рух рук на собі, одночасно однією рукою гладити себе по голові, а другою плескати по животу.
Вправи з психогімнастики
«Сова»
Мета: розвиток самоконтролю.
Якщо в сім'ї дитина одна, совою повинен бути дорослий. Поки сова спить, дитина вільно переміщується по кімнаті. За командою: «Ніч!» Сова прокидається, а дитина завмирає. Якщо до наступної команди: «День!» Дитина почне рухатися або заговорить, сова і дитина міняються місцями
«Зайчик»
Мета: розвиток моторної пам'яті.
Дитина повинна придумати і запам'ятати певну позу. Поки звучить музика, вона вільно стрибає по кімнаті немов зайчик. Як тільки музика закінчилася, тут же повинна прийняти обрану раніше позу.
«Тух-тібі-дух»
Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій; навчання дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності.
Психолог: Я по секрету скажу вам чарівне слово, це заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб заклинання подіяло треба ходити по кімнаті й ні з ким не розмовляти. Коли ж ви захочете поговорити з кимось, то зупиніться, подивіться йому/їй прямо в очі й сердито-пресердито вимовте чарівне слово: «Тух-тібі-дух». Потім продовжуйте рухатися по кімнаті. Час від часу зупиняйтеся перед кимсь і знову повторіть: «Тух-тібі-дух».



7 правил психології, які варто знати



6 навичок, яких варто навчити дитину до 13 років



"Следуй за своим сердцем" Короткометражный мультик HD | Анимационные мультфильмы



Виховання доньки – про що необхідно пам’ятати



“Якщо діти не привчені до розкоші, вони вміють виживати”: правила виховання мами Ілона Маска



Сучасний повчальний мультик про невдячного онука та милу бабусю



Knitcromancer - Animated Short Film



Психосоматика: скажіть, що у вас болить, і я скажу, які у вас життєві проблеми



Як виправити поставу дитини: 6 ефективних вправ



/Files/images/dokumenti/icon.jpg

Таблиці Шульте: ефективні вправи на розвиток пам’яті та уваги



/Files/images/dokumenti/настрій.jpeg

Не приймай близько до серця негатив. Поки ти його не приймеш, він належить тому, хто його приніс



10 практичних порад для набуття щастя, які можна почати використовувати негайно



/Files/images/dokumenti/мен.jpg



Ви переконані, що всі довкола говорять про вас і що кожна ваша дія під пильним наглядом.

Сприймати все занадто особисто - поширена проблема багатьох людей.

Розслабтеся! Не сприймайте все близько до серця!



Кумедний мультик, який вчить не судити людину за зовнішнім виглядом (відео)



15 цитат, здатних змінити життя:



Життя надто коротке, щоб бути нещасною та існує безліч способів, щоб відчувати себе щасливою



Притча про душевні рани батьків



19 звичок зі смаком щастя



7 основних правил виховання щасливих та успішних дітей



“Як мало потрібно Людині…”: Вірш, від якого сльози на очах та мурашки по шкірі



ЦЯ КАЗКА ПРО ЖАБУ ЗАМІНИТЬ КОНСУЛЬТАЦІЮ ПСИХОЛОГА



Ця притча переконує: кожен знаходить те, на що заслуговує



11 проблем современного воспитания, которых не допускали наши бабушки



Секрет виховання розумної та доброї дитини



ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ?

/Files/images/distantsyne/d181d0b0d0bcd0bed181d182.jpg



Про ці 20 звичок мовчать всі щасливі люди



Скажи булінгу «Ні!»: 5 мультфільмів, які навчають цінувати кожного

31.5.20


Як навчити дитину чути вас з першого разу



12 життєво необхідних речей, яких батьки повинні навчити дитину



Ефективні поради з керування гнівом для дітей



“1000 журавлів”: неймовірно зворушливий мультик про сестринську любов (відео)



Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей



Цього ніхто не зробить замість тебе: 21 річ, про яку потрібно вчасно розповісти доньці



5 помилок у вихованні хлопчиків



В ВАШИХ СИЛАХ ПОМОЧЬ МАЛЫШУ СТАТЬ ПОСЛУШНЫМ!



/Files/images/distantsyne/розбита.jpg



/Files/images/distantsyne/karnegi.jpg



Оповідання Василя Сухомлинського “Навіщо кажуть “Спасибі”



Батькам на замітку: чому добрі та слухняні/Files/images/distantsyne/24425936.jpg діти – це не завжди добре



/Files/images/distantsyne/Porady-psyhologa-chy-dorechni-komentari-do-mystetskyh-robit-u-NUSH-e1582199958509.jpg Поради психолога: чи доречні коментарі до мистецьких робіт у НУШ



Як правильно провести літні канікули?



/Files/images/distantsyne/5713-11003.jpg 5 секретів щасливого сімейного життя

Заборонені фрази, які не слід говорити дітям. Ці фрази крадуть у них щастя



13 ознак того, що ви вже встигли розпестити свою дитину



3 чудові книги з дитячої психології



/Files/images/distantsyne/99008827_594861871145458_354085023801933824_n.png



15 вещей, о которых мы никогда не должны оправдываться и отчитываться



8 найкрутіших мультфільмів останніх років. Ви маєте їх подивитися!



Почему, вырастая, дети не уважают своих родителей



Найдобріша у світі казка на ніч



Таблица социального развития

Источник:https://proautism.info/tablitsa-sotsialnogo-razvitiya/?fbclid=IwAR3MZg5joadwlRupePa3Bt1WuSl2deknheegpCt4j287Poof7jltoYegRtU

/Files/images/distantsyne/sotstabl.jpg



13 помилок батьків, через які їхні діти, подорослішавши, будуть жити від зарплати до зарплати



Повчальні казки для дітей: 7 коротких історій



Ніколи не припиняйте бути хорошою людиною через поганих людей



20 фраз, які змусятьвашу дитину вас слухатися



“Діти і смартфони. ВСЕ ГІРШЕ, ніж нам здається,” – доктор

Ніколас Кардарас



Психология воспитание дочери. Советы хорошим родителям

/Files/images/distantsyne/1_1_1570615425418.jpeg



“Контролер”: повчальний мультик, який варто переглянути всім батькам (відео)



15 простих способів показати своїм дітям, що ви їх любите



/Files/images/distantsyne/орпав.png



57 упражнений для запуска речи у малышей

/Files/images/distantsyne/98489929_2735727169888913_6294456919419518976_n.jpg

В раннем возрасте речь характеризуется достаточно бедным словарным запасом, употреблением облегченных слов, отсутствием или искажением отдельных звуков.
Причиной является недостаточно развитый в силу возраста речевой аппарат и слабый речевой выдох.
Для решения большинства этих проблем существует большой арсенал развивающих упражнений, игр и методик.
Дыхательные игровые упражнения, направленные на тренировку речевого выдоха
Дуем на кусочки бумажной салфетки, ваты, через трубочку в воду — пускаем пузыри
Задуваем свечки — конечно, под строгим контролем взрослых
Делаем пособия на ниточках – бумажные бабочки, тучки, снежинки, и дуем на них
Пускаем кораблики с бумажными парусами из пластиковых стаканчиков в миску с водой и дуем в паруса
Показываем «ветерок» — дуем друг на друга
Сдуваем с поверхности пёрышки, шарики для пинг-понга
Дуем через трубочку в бутылку, накрытую крышкой с шариками пенопласта.
Артикуляционные упражнения для развития и укрепления речевого аппарата
Игры с различными звуками: цокаем как лошадка, сопим как ёжик, чмокаем – целуемся
Развиваем артикуляционные мышцы:
Надуваем пузырь щечками, лопаем ладошками
Показываем язычок – дразнимся/ язычок выглянул из ротика и спрятался обратно
Показываем зубы – «У кого есть зубки?!»
«Лакаем молоко» как кошка.
Звукоподражание с повторами — полезно делать в разных темпах:
Как машина гудит? Би-би-би!
Как коровка мычит? Му-му-му!
Как барабанчик стучит? Та-та-та!
Как мама песенку поет? Ля-ля-ля!
Как курочка зерно клюет? Клю-клю-клю!
Как дудочка дудит? Ду-ду-ду!
Музыкальные игры, стимулирующие запуск речи
Когда дети пропевают звуки, слоги и слова, им легче заговорить.
Игры с использованием детских музыкальных инструментов, где звуки дублируются словом:
Тук-тук-тук! (Клавесы, ложки, барабан)
Ля-ля-ля! (Металлофон)
Динь-динь! (Колокольчик)
Как-кап-кап ! (Треугольник)
Бум-бум-бум! (Бубен)
2. Песенки- звукоподражания «У бабушки Натальи было 7 утят», «Гуси-гуси», «Есть у нас лошадка Игогошка», «Ква-ква, так говорит лягушка».
3. Песенные артикуляционные разминки Е.Железновой «А мы скажем вместе с мамой», «Ну-ка повторяйте».
4. Простукивание на бубне простых слов и имен.
5. Игры с последовательной передачей по кругу музыкальных инструментов «НА!» «ДАЙ!».
6. Танцы с простейшими словами, дублирующими движения:
Топ-топ;
Хлоп-хлоп;
Прыг-прыг;
Бип-бип (Нажимаем на носик)
Туда-сюда (Повороты корпуса)
Вверх-вниз (Ручки с бубенцами или султанчиками)
Эффективные игры с дидактическим материалом увеличивающие пассивный словарь
Прятки игрушек под платочком
ДАЙ! (По инструкции педагога ребенок дает игрушку заданного цвета, формы или размера)
ПОКАЖИ! (Педагог знакомит с новым понятием, показав его на картинке, затем дети по инструкции педагога ищут продемонстрированный предмет у себя на раздаточных листах и показывают пальчиком или накрывают ладошкой)
Сортировка по цвету, форме или размеру (Например, Мишке собираем красные шарики, а Зайчику желтые).
Ищем в сенсорном тазике спрятанные фигурки (животных, игрушки, посуду, кумушки разных цветов) — ребенок находит, взрослый называет.
Пальчиковый массаж и пальчиковые игры
Многие педагоги любят говорить: «Речь находится на кончиках пальцев!»
В семидесятых годах XX века физиолог Марионелла Максимовна Кольцова проводила исследование в детском доме. Она доказала, что в экспериментальной группе детей, с которыми проводились упражнения на развитие мелкой моторики, речевое развитие было значительно выше, чем у детей, с которыми не проводились такие занятия.
Это так, но лишь отчасти. Большинство современных неврологов и логопедов склоняются к мысли, что не сами упражнения явились определяющим фактором развития речи, а непосредственное общение педагога с детьми способствовало развитию речи у исследуемых детей.
К тому же речевые центры, которые находятся в непосредственной близи к моторным центрам в головном мозге, созревают к 3-4 годам. Поэтому стимулировать их, надеясь лишь на развитие мелкой моторики в раннем возрасте не стоит.
Однако развивать мышцы пальчиков с помощью мягкого массажа («Ладушки, «Сорока-ворона»), а также тренировать ловкость посредством простейших движений полезно и нужно.
У детей с речевыми нарушениями очень часто наблюдаются нарушения координации движений, мышечные зажимы, моторная неловкость. Упражнения под ритмичные стихи или пение, расслабление и наоборот движения с пальчиками, помогают подготовить ребенка к моторному планированию, тренируют мышечный тонус, помогают ребенку испытывать эмоциональный отклик в упражнениях.
Игры на развитие слухового восприятия
Неразвитое слуховое восприятие влияет на развитие речи. Ребенок не способен внимательно и сосредоточенно слушать и слышать и, соответственно, плохо воспроизводит звуки. Если ребенок хорошо различает неречевые звуки – фонематический слух (способность различать звуки речи) будет развиваться автоматически.
Игры на развитие слухового восприятия:
Угадай, что звучит.
Жмурки
В какой руке звучало
Быстро-медленно
Громко-тихо
Справа-слева (после 2 лет)
Если звучит бубен прыгаем, если треугольник, хлопаем в ладоши (как пример)
Вкусные игры
Облизываем губки – варенье, мед
Высовываем язычок – возьми ягодку, конфетку, и убираем в рот на язычке ягодку/конфетку
Облизываем чупа-чупс или петушок на палочке – тянемся к нему язычком вверх, вниз, вправо, влево
Макаем кончик язычка в сахар или декоративную сладкую обсыпку и пробуем по заданию донести на язычке до рта, внутренней стороны щечек, нёба
Катаем внутри рта вишенку или круглое драже
Тянем зубками мармеладных червячков, губками собираем червячка в ротик
Проводим язычком различные дорожки на подносе с сахарной пудрой
Вытаскиваем заранее воткнутые кусочки сладких палочек из яблока или апельсина.
Тренировка «осознанного моторного планирования»
Моторное планирование — это способность представлять, организовывать и проводить последовательность непривычных действий.
У большинства детей с речевыми нарушениями есть дефицит моторного планирования.
Процесс звукопроизношения требует от ребёнка сложного моторного планирования. Ребенок должен осознанно контролировать движения артикуляционного аппарата до тех пор, пока произнесение тех или иных звуков не станет навыком.
Что необходимо для развития навыка моторного планирования?
Регулярность занятий
Новизна и проработка тех движений, которые еще не автоматизированы
Выполнение по инструкции заданий.
Для эффективной тренировки моторного планирования необходимо в каждое развивающее занятие включать упражнения с непривычными моторными действиями, которые не автоматизированы у детей и выполняются по инструкции педагога.
Например:
Сортировка, но не пальчиками, как привычно, а пинцетами, или ложками или другими предметами, помогающими осуществить захват
Использование двух рук сразу.
Использование НЕ ВЕДУЩЕЙ РУКИ для выполнения задания.
Работа по инструкции педагога или взрослого (сначала красная бусина потом желтая бусина ит.д.).
Двигательные упражнения по показу, а не заученные и выполненные много раз.
Замена привычных движений на новые и изменение темпа и ритма.
Любые задания с использованием новых инструментов, материалов, задач.
Итак, моторное планирование связывает идею и ее моторное исполнение. Для осуществления моторного планирования требуется произвольное внимание и моторная ловкость.


12 ознак, що дитина досягне успіху



/Files/images/distantsyne/лпав.png



13 ознак того, що ви вже встигли розпестити свою дитину



/Files/images/distantsyne/99105021_1700413430109604_5989764088241061888_o.jpg



7 хороших порад, як навчити дитину прибирати за собою



Корисні підказки 2. Про симпатії та антипатії



/Files/images/distantsyne/98202721_3173289749402501_7089560863190810624_n.jpg



/Files/images/distantsyne/97841418_1449128541950076_5496067183932866560_n.jpg




Анна Задіранова

/Files/images/distantsyne/98605339_3725615347513819_333697320853962752_n.jpg

/Files/images/distantsyne/97998636_3725615764180444_5017080873325953024_n.jpg

/Files/images/distantsyne/98285808_3725615480847139_887624540123824128_n.jpg

/Files/images/distantsyne/99096590_3725615630847124_5191210211989258240_n.jpg



12 фраз, які батьки не повинні говорити своїм дітям (якщо бажають їм щастя)

/Files/images/distantsyne/7ао.png

/Files/images/distantsyne/имап.png



7 речей, яких діти ніколи вам не пробачать

/Files/images/distantsyne/Copy-of-ff.png



ДІТИ ПОВИННІ БУТИ ЩАСЛИВИМИ



7 порад, які допоможуть виховати сильну особистість, а не людину з синдромом жертви



Що важливо? Навчаємо дитину розставляти пріоритети



КАКОЙ ТАЛАНТ У РЕБЕНКА: 8 ТИПОВ ИНТЕЛЛЕКТА И ИХ ОСОБЕННОСТИ



Помилки, які допускають мами у вихованні дітей. Як не варто робити



/Files/images/distantsyne/96215124_1645812855569212_7454166546823249920_n.jpg

/Files/images/distantsyne/94609803_1643915559080048_6717928965249433600_n.jpg

/Files/images/distantsyne/94638059_1643915732413364_2622831404047663104_n.jpg

/Files/images/distantsyne/95122477_1643915625746708_524117981572104192_n.jpg

Вчені довели, дорослі також страждають аутизмом. Про особливості діагностики і перший "тривожний дзвіночок"

/Files/images/distantsyne/desktop_9QTC_autism-2457327-960-720.jpeg



13вещей, которые мне стоило сказать ребенку перед школой



Татам життєво важливо проводити час з дітьми і ось чому



Батьки, які не дають молодшим дітям хатніх обов’язків, матимуть проблеми з цим у старшому віці



Нашим дітям не потрібно, щоб їх виховували. Їм потрібно, щоб їх любили

/Files/images/distantsyne/оэ.png



Як запобігти булінгу? Поради та вправи для розвитку емпатії



/Files/images/distantsyne/89832664_1595378867281346_4577011609280446464_o.png

Людмила Петрановська: ПАМ’ЯТКА про цькування у школі.

Дитячий і підлітковий психолог Людмила Петрановська склала пам’ятку про булінг і про те, як з ним працювати.

***
Ніякої тут немає Америки і незрозуміло, чому вчителів чогось такого не вчать. Звичайно, є безліч ускладнених ситуацій, наприклад, агресивна поведінка жертви, або стійка віктимність, або підтримка цькування батьками. Але це вже треба вникати і думати, як бути в даному випадку. Звичайно, ситуації дуже різні, але ось що можна зробити. Загальні принципи і кроки:

✅ Крок перший. Ніяких «У мого сина не складається з однокласниками»

Коли дитину навмисно доводять до сліз, узгоджено і систематично дражнять, коли відбирають, ховають, псують її речі, коли її штовхають, щипають, б’ють, обзивають, підкреслено ігнорують — це називається цькування. Насильство. Поки не назвете своїм ім’ям, всі будуть робити вигляд, що нічого особливого не відбувається.

Далі потрібно зрозуміти, хто готовий взяти на себе відповідальність за припинення цієї справи. Ознака того, що готовий — якраз готовність назвати цькування цькуванням. Ідеально, якщо це відразу учитель. Якщо ж він продовжує співати пісню про «Ну, він такий» — доведеться йти вище. Треба знайти того, хто назве те, що відбувається, своїм іменем. І з нього починати роботу. Якщо це керівник, нехай віддасть розпорядження і відстежить виконання, або зробить сам, якщо підлеглі не здатні. Звертатися в зовнішні інстанції — крайній варіант, але якщо немає іншого виходу, тягнути не треба. У нашому випадку тільки з рівня директора пішли зміни. Директор теж спробувала грати в гру «а що ж ви зі своєю дитиною не взяли участі», але після питання «Тобто ви розписуєтесь в тому, що ваш педколектив з цькуванням дитини в класі впоратись не може?» швидко змінила стиль розмови, і ми про все мило домовилися.

Далі той дорослий, хто взяв на себе громадськість, для простоти будемо називати його вчителем, хоча це може бути шкільний психолог, вожатий в таборі, тренер, завуч і т.д., повинен поговорити з групою, в якій відбувається цькування і НАЗВАТИ явище групі.

За багатьма коментарями колишніх «цькувальників» видно, наскільки діти не усвідомлюють, що саме роблять. У них в голові це називається «ми його дражнимо» або «ми так граємо» або «ми його не любимо». Вони повинні дізнатися від дорослого, що коли вони роблять так і сяк, це називається ось так і це — неприпустимо!

Буває, необхідно описати ситуацію з точки зору жертви. Мені, як не дивно, треба було робити це для педагогів. Інакше не виходило витягнути їх з «подумаєш, діти завжди один одного дражнять». Я їм запропонувала уявити собі: «Ось ви приходите на роботу. Ніхто не вітається, усі відвертаються. Ви йдете по коридору — ззаду смішки і шепіт. Ви приходите на педраду, сідайте. Тут же всі, хто сидить поруч встають і демонстративно пересідають подалі. Ви починаєте контрольну — і виявляєте, що заздалегідь записане на дошці завдання хтось стер. Ви хочете зазирнути в свій щоденник — його немає на місці. Пізніше ви знаходите його в кутку туалету, зі слідами ніг на сторінках. Одного разу ви зриваєтеся і кричите, вас одразу викликають до директора і лаять за неприпустиму поведінку. Ви намагаєтеся поскаржитися і чуєте у відповідь: «Потрібно вміти знаходити спільну мову з колегами!» Ваше самопочуття? Як довго ви зможете витримати?

Важливо: не тиснути на жалість. Ні в якому разі не «уявляєте, як йому погано, який він нещасний?». Тільки: як було б ВАМ в такій ситуації? Що відчували б ВИ? І якщо у відповідь йдуть живі почуття, не зловтішатися і не нападати. Тільки співчуття: так, це всякому важко. Ми люди, і нам важливо бути разом.

Іноді першого пункту і вистачає, якщо тільки-тільки почалося.

✅ Крок другий. Дати однозначну оцінку

Люди можуть бути дуже різними. Вони можуть подобатися один одному більше або менше, але це не привід труїти і гризти один одного, як павуки в банці. Люди на те й люди, розумні люди, що вони здатні навчитися бути разом і працювати разом без булінгу. Навіть якщо вони дуже-дуже різні і хтось комусь здається зовсім неправильним. Можна навести приклади, що нам може здаватися неправильним в інших людях: зовнішність, національність, реакції, захоплення і т.д. Навести приклади, як одна і та ж риса характеру в різні часи і в різних групах оцінювалася по-різному. Є ще класна рольова гра про карооких і блакитнооких, але її повинні проводити професіонали. А мізки добре прочищає.

Звичайно, все це вийде, тільки якщо сам дорослий так щиро вважає. Це повинна бути проповідь, а не нотація.

✅ Крок третій. Позначити цькування як проблему групи

Коли на людей наїжджають, пред’являючи їм моральне звинувачення, вони починають захищатися. У цей момент їх не цікавить, мають рацію вони чи ні, головне — виправдатися. Діти не виняток. Особливо діти, призвідники цькування, тому що дуже часто це діти з нарцисичною травмою, абсолютно нездатні переносити сором і провину. І вони будуть битися, як гладіатори, за свою роль «супер-пупер альф». Тобто у відповідь на називання цькування насильством, ви почуєте: «А чого він? А ми нічого… А це не я». І все в такому дусі. Зрозуміло, що толку від обговорення в такому ключі не буде. Тому не треба його вести. Не треба сперечатися про факти, з’ясовувати, що саме «він», хто саме що і т.д. Потрібно позначити цькування як хворобу ГРУПИ. Так і сказати: є хвороби, які вражають не людей, а групи, класи, компанії. Ось якщо людина не миє руки, вона може підхопити інфекцію і захворіти. А якщо група не стежить за чистотою відносин, вона теж може захворіти — насильством. Це дуже сумно, це всім шкідливо і погано. І давайте-но разом терміново лікуватися, щоб у нас був здоровий, дружний клас. Це дозволить винуватцям зберегти обличчя і навіть надасть їм можливість хоча б спробувати приміряти роль недеструктивної «альфи», яка «відповідає за здоров’я класу». І, що особливо важливо, це знімає протиставлення між жертвами-насильниками-свідками. Все в одному човні, загальна проблема, давайте разом вирішувати.

З дітьми старшого віку можна подивитися і обговорити «Повелителя мух» або (краще) «Опудало». З маленькими — «Гидке каченя».

✅ Крок четвертий. Активізувати моральне почуття і сформулювати вибір

Результат не буде міцним, якщо діти просто прогнуться під формальні вимоги вчителя. Завдання — вивести їх зі «стайного» азарту в усвідомлену позицію, включити моральну оцінку того, що відбувається. Можна запропонувати дітям оцінити, який їх внесок у хворобу класу під назвою «цькування». Припустимо 1 бал — це «я ніколи в цьому не беру участь», 2 бали — «я іноді це роблю, але потім шкодую», 3 бали — «цькував і буду цькувати, це здорово». Нехай усі одночасно покажуть на пальцях — скільки балів вони поставили б собі? Якщо це не підлітки, «трійок» не буде, навіть у найвідчайдушніших агресорів. У цьому місці ні в якому разі не можна намагатися викрити: немає, насправді ти труїш. Навпаки, потрібно сказати: «Як я радий, у мене від серця відлягло. Ніхто з вас не вважає, що труїти — це добре і правильно. Навіть ті, хто це робив, потім шкодували. Це чудово, значить, нам буде неважко вилікувати свій клас». Так моральна оцінка цькування стає не зовнішньої, нав’язаною дорослим, її дають самі діти.

Якщо група дуже загрузла в задоволенні від насильства, конфронтація може бути більш жорсткою. Я описувала прийом з «бридким каченям» в книжці, перекажу тут коротко. Нагадавши дітям той уривок, в якому описане цькування, можна сказати приблизно наступне: «Зазвичай, читаючи цю казку, ми думаємо про головного героя, про каченя. Нам його шкода, ми за нього переживаємо. Але зараз я хочу, щоб ми подумали про ось цих курей і качок. З каченям все потім буде добре, воно полетить з лебедями. А вони? Вони так і залишаться тупими і злими, нездатними ні співчувати, ні літати. Коли в класі виникає схожа ситуація, кожному доводиться визначитися: хто він в цій історії. Серед вас є бажаючі бути тупими злісними курми? Який ваш вибір?».

Цей же прийом може допомогти батькам усвідомити, що якщо цькують не їхню дитину, а навпаки, це теж дуже серйозно. Їх діти знаходяться в ролі тупих і злобних курей, а такі ролі присихають так міцно, що починають міняти особистість. Вони цього хочуть для своїх дітей?

Для індивідуальної розмови з дитиною, яка не розуміє, що поганого в цькуванні, це теж підходить.

✅ Крок п’ятий. Сформулювати позитивні правила життя в групі і укласти контракт

До цих пір мова йшла про те, як не треба. Помилкою було б зупинитися на цьому, тому що, заборонивши дітям колишні способи реагувати і вести себе і не давши інших, ми провокуємо стрес, розгубленість і повернення до старого.

Момент, коли колишня, «погана» групова динаміка перервана, розкрутка її згубної спіралі припинена, найкращий, щоб запустити динаміку нову. І це важливо робити разом.

Досить просто разом з дітьми сформулювати правила життя в групі. Наприклад: «У нас ніхто не з’ясовує стосунки кулаками. У нас не ображають один одного. У нас не дивляться спокійно, якщо двоє б’ються — їх розбороняють». Якщо діти старшого віку, можна розібрати більш складні ситуації, наприклад, те, що люди по-різному чутливі, і те, що для одного — дружня боротьба, для іншого може бути боляче. Це може знайти відображення в такому, наприклад, правилі. «Якщо я бачу, що мимоволі зачепив і образив людину, я припиню робити те, що я роблю негайно». Але занадто багато, тонко і складно не треба, принаймні для початку.

Правила виписуються на великому аркуші і за них всіе голосують. Ще краще — щоб кожен поставив підпис, що зобов’язується їх виконувати. Цей прийом називається «укладення контракту», він прекрасно працює в терапевтичних і тренінгових групах для дорослих, і з дітьми теж цілком ефективний. Якщо правила хтось порушує, йому можуть просто мовчки вказати на плакат з його власним підписом.

✅ Крок шостий. Моніторинг і підтримка позитивних змін

Це дуже важливо. У нашому випадку це була головна помилка: я поговорила з директором, та когось покарала, начебто стало краще, і ми не стали дотискати, сподіваючись, що все поступово виправиться. А воно притихло, але жевріло, як торф’яне болото.

Дуже важливо, щоб дорослий, який взявся розрулювати ситуацію, не кидав групу. Він повинен регулярно питати як справи, що вдається, що важко, як допомогти. Можна зробити «лічильник цькування», яку-небудь посудину або дошку, куди кожен, кому сьогодні дісталося або хто бачив щось, що було схоже на насильство, може покласти камінчик або вставити кнопку. За кількістю камінців визначається, чи гарний сьогодні був день, краще на цьому тижні, ніж минулого і т.д. Можна ставити спектаклі, складати казки і робити колажі про «хроніку одужання», зробити «графік температури! І т.д.

Суть в тому, що група постійно отримує зацікавлений інтерес від авторитетного дорослого і, як і раніше, вважає перемогу над цькуванням своєю спільною справою.

✅ Крок сьомий. Гармонізувати ієрархію

Ось тепер пора думати про популярність. Про те, щоб кожен мав визнання в чомусь своєму, міг пред’явити себе групі, бути корисним і цінним в ній. Свята, конкурси, огляди талантів, походи, експедиції, ігри на командоутворення — арсенал багатий. Чим довше групі належить прожити в цьому складі, тим цей етап важливіше.

Ознака гармонійної груповий ієрархії — відсутність жорстко закріплених ролей «альф», «бет» і «омег», гнучке перетікання ролей: в цій ситуації лідером стає той, в тій — інший. Один краще за всіх малює, інший жартує, третій забиває голи, четвертий придумує ігри. Чим більше різноманітної і осмисленої діяльності, тим здоровіше група.

Ну, це вже з серії «зовсім добре». Навіть якщо так не виходить, досить мирного, спокійного співіснування, а реалізовуватися діти можуть в інших місцях.

Джерело: https://www.facebook.com/bmshkola/



Депресія у підлітків: просто поганий настрій чи реальна загроза?

/Files/images/distantsyne/0100dyt4-6ed0-779x446.jpg



Роман Орлов

26 важливих правил сучасного етикету

/Files/images/distantsyne/shoe-253.jpg



/Files/images/distantsyne/93979261_543469799932446_7498539992851939328_n.jpg



/Files/images/distantsyne/0100-3.jpg



/Files/images/distantsyne/94927761_1431609253702005_1672206939301347328_n.jpg

/Files/images/distantsyne/94390393_1431200660409531_6136478191092498432_n.jpg

/Files/images/distantsyne/94304638_1430883763774554_5478469319941685248_n.jpg



/Files/images/distantsyne/82802034_1017866028577030_7565710949194137600_o.jpg



Що в першу чергу потрібно дарувати дитині? 22 цінні поради

/Files/images/distantsyne/22podarunky.jpg



18 правил етикету, які соромно не знати



Асертивність або чому так важливо вміти вибудовувати власні мережі

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/as.jpeg

Як навчити дітей асертивності: поради батькам

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/14144.jpg

50 дрібниць, які щодня крадуть у нас радість життя

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/8585885.jpg

Всесвітній день психічного здоров'я

1000 уроків щастя

1000 уроків щастя

Рекомендації вчителям

Поради вчителю: піклуйтесь про себе та своє здоров'я

Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов'язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров'я.

Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п'яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров'я.

Понеділок.Загальновизнаною є істина, що ніхто не любить понеділок, але саме вчителю так важливо спокійно розпочати свій робочий тиждень.

Спробуйте розслабитись упродовж хоча би двох-трьох хвилин, перш ніж ваші учні зберуться вранці на перший урок. Уявіть собі весь день у позитивному плані, наскільки це можливо, що позитивно позначиться на вашому душевному стані.

На найближчій перерві між уроками постарайтеся вийти зі стану «на автопілоті» й очистити свій розум, просто з'ївши якийсь фрукт. Зосередьтеся саме на процесі його поїдання, відволікаючись від шкільних проблем.

Після роботи хоч би трохи погуляйте. Зосередьтесь на тому, що ви бачите навкруги: відчуйте запахи, прислухайтесь до шуму, відчуйте «смак» оточуючого світу. У жодному випадку не використовуйте цей час, щоби будувати якісь плани чи концентруватись на рішенні якихось проблем.

Вівторок.Це хороший день для того, щоби звернути увагу на перші ознаки прояву втомленості.

Подумайте про те, як проходить тиждень, і просто придивіться до речей, що починають вас турбувати. Це допоможе визначити ваші «тригерні точки» (trigger роint, від англ. trigger – курок – надчутливі зони, наприклад, на шкірі, ‑ пер.) і намітити заходи з виправлення ситуації.

Із другої половини дня почніть виконувати спеціальні вправи для зняття м'язової напруги, наприклад, просто напружте плечі при вдиху, а потім розслабтесь при глибокому видиху. Відчуйте, як напруга поступово зникає.

Вівторок має бути днем прощення. Більшість із нас схильні до накопичення численних негативних емоцій, які слід просто відпустити, пробачивши й себе, й інших.

Середа.До середини тижня переконайтеся, що почуваєте себе нормально, не забуваючи при цьому, що здоровий сон для будь-якої людини є життєво важливим чинником.

Уникайте «ворогів» вашого сну. Регулярно дотримуйтесь вашого графіка сну й харчування, прослідіть за якістю сну, харчування та регулярними фізичними навантаженнями.

Влаштуйте собі кілька 2-3-хвилинних перерв протягом робочого дня. Сядьте зручніше та сконцентруйтесь на своєму диханні. Постарайтеся свій «блукаючий стан» м'яко повернути до нормального.

Після обідньої перерви влаштуйте собі п'ятихвилинну «відпустку». Уявіть себе в найспокійнішому місці, яке ви можете уявити. По поверненню з «відпустки» ви відчуватимете, що посвіжішали та відпочили.

Четвер.Кращим лікарським засобом у четвер є безтурботний сміх. Добре, якщо у вас знайдеться мотив похихотіти з колегами або подивитись улюблене комедійне шоу.

Сміх має величезні переваги, покращуючи функцію серцево-судинної системи та допомагаючи вам спілкуватися з іншими людьми. Тож починайте свій день з посмішки!

Перестаньте відчувати та думати про себе в негативному стилі. Відкиньте нескінченні внутрішні заяви типу: «Повинна ‑ не повинна, зобов'язана – не зобов'язана», щоби знизити рівень стресу й максимально підвищити впевненість у собі.

Визначте свою так звану «буферну зону». Старайтесь у домашній обстановці не допускати «пережовування» своїх робочих проблем, що, урешті-решт, добре позначиться й на вашому здоров'ї, й на вашій продуктивності. Подумайте, що ви можете зробити після роботи, щоби відновити сили.

П'ятниця.Це якраз той час, щоби вимкнути свій «ментальний фільтр». Ви – на порозі вихідних, часу, щоб розслабитись і заспокоїтися після вашої непростої вчительської роботи.

Переконайтеся, що ви дотримуєтесь режиму харчування та вживаєте заходи проти обезводнення вашого організму, простіше кажучи, прослідіть, чи вживаєте ви достатню кількість води. Це особливо важливо, коли у вас наступає період гострої завантаженості або з'являються ознаки стресового стану.

Думайте тільки позитивно. Концентрація всієї уваги на негативних рисах свого характеру та поведінки означає, що ви просто заплющили очі на ваші позитивні якості.

Складіть список речей або дій, що допоможуть вам розслабитись, і чимось порадуйте себе, кохану. Потім виберіть щось одне, наприклад, полежіть в ароматній ванні, з'їжте маленьке тістечко, купіть шарфик... І робіть це, не відчуваючи за собою жодної провини.

Рекомендації батькам

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ СЕРЕДНІХ І СТАРШИХ КЛАСІВ

1. Намагайтеся створити умови, які полегшують навчання дитини:

· побутові (повноцінне харчування, режим, спокійний сон, затишна атмосфера, зручне місце для занять тощо);

· емоційні (демонструйте віру в можливості дитини, не втрачайте надії на успіх, радійте найменшим досягненням, чекаючи на успіх, виявляйте любов і терпіння, не ображайте її у разі невдачі тощо);

· культурні (забезпечте дитину довідниками, словниками, посібниками, атласами, книгами зі шкільної програми, дисками; використовуйте Інтернет для навчальних занять, разом дивіться навчально-пізнавальні програми по телевізору, обговорюйте побачене тощо).

2. Слухайте свою дитину: нехай вона переказує те, що треба заучувати, запам’ятовувати, періодично диктуйте тексти для записування, перевіряйте знання за запитаннями підручника і т. ін.

3. Регулярно знайомтеся з розкладом уроків, факультативів, гуртків, додаткових занять для контролю і надання можливої допомоги.

4. Діліться з дітьми знаннями з галузі, в якій ви маєте успіх.

5. Пам’ятайте, що в центрі уваги батьків має бути не оцінка, а знання, навіть якщо сьогодні ними скористатися неможливо. Тому думайте про майбутнє й пояснюйте дітям, де коли ці знання стануть у нагоді.

6. Не залишайте без уваги вільний час дитини. Не порівнюйте її успіхи з успіхами інших, краще порівняйте її із собою – це дає надію.

7. У середніх класах підлітки можуть виконувати домашні завдання спільно: це підвищує відповідальність, адже завдання виконують не тільки для себе, але і для інших. Наберіться терпіння, коли діти займаються навіть по телефону: уточнюють, обговорюють, сперечаються.

8. Намагаючись пояснити різні способи виконання завдання, не відмовляйтеся від свого рішення. Це стимулює активність школяра.

9. Давайте відчути дитині, що любите її незалежно від успішності, помічаєте пізнавальну активність навіть за окремими результатами.

10. Пам’ятайте, що, за науково-обгрунтованими нормами, над виконанням всіх домашніх завдань учні п’ятих – шостих класів повинні працювати до 2,5 годин, сьомих-восьмих – до 3 годин, восьмих-дев’ятих – до 4 годин. Порівняйте, наскільки близькі ці норми до кількості годин, які витрачає ваша дитина на домашню роботу. Допомагайте дотримуватися рекомендацій: це важливо для здоров’я, психічної рівноваги та хорошого ставлення дитини до навчання.

11. Створюйте традиції й ритуали, які стимулюватимуть навчальну активність дітей. Використовуйте позитивний досвід ваших батьків і знайомих.

За І.М. Рибальченко. Взаємодія з батьками. Х.: Вид. група «Основа»,

Рекомендації учням

ЗАПОВІДІ ШКОЛЯРАМ ВІД ПСИХОЛОГА

  • І в радості і в горі будь стриманий. Розсудливість говорить про велике серце, велике серце - про велику душу.
  • Чого в іншому не любиш, того сам не роби.
  • Кожна людина складається не тільки з достоїнств, але і недоліків. Будь терплячий в спілкуванні, вмій знайти ключик до кожного.
  • Будь чемний до друзів і до ворогів. І ті й інші це оцінять, і можливо, друзів у тебе стане більше. Не засмічуй себе дрібницями, не чіпляйся по дрібницях, особливо до близьких людей.
  • Не намагайся в гніві вирішувати великі питання. Умій вчасно зупинятися, тільки дурні в бурю сідають на корабель.
  • Не будь високої думки про себе - це вірний шлях до невігластва. Але й не втрачай гордості, інакше затопчуть.
  • У кого немає культури - від того віє грубістю і пороками. Посієш характер - пожнеш долю.
  • Не живи, як хочеться, а живи як треба. Люди повинні жити за законами добра і гуманності.
  • Не убий, не вкради, не свідчи неправдиво, не заздри ближньому і не бажай чужого добра. Може, тобі пощастить пізнати істину за життя!

Рекомендації

для роботи з обдарованими учнями

в природничо – математичному напрямку

/Files/images/dlya_lenochki/789.jpg

І. Рекомендації для створення соціально – сприятливих умов розвитку обдарованих учнів.

1.1. Створення сприятливих фізіологічних умов:

а) забезпечення стану стабільності і спокою;

б) усунення факторів, які відволікають.

2. Створення атмосфери розуміння і чуйності.

3. У взаємостосунках дорослим дотримуватися особистісно – орієнтованих напрямків, а саме:

а) відрізняти вчинок від особистісних якостей учня;

б) не припускати авторитарного нав’язування своєї думки і суджень;

в) уникати засудження, мотивувати діяльність позитивною установкою на учня.

ІІ. Рекомендації для розвитку інтелектуальної сфери і творчого росту обдарованої дитини.

1. Оновлення й поповнювання теоретично – інформаційний потенціал.

2. Розширювати прийоми теоретичного, абстрактно – логічного мислення.

3. Формувати вміння бачити цілісну картину світу через усвідомлення природних, соціальних і наукових взаємозв’язків, теоретичних і практичних положень різних наук.

4. Розвивати варіативність, гнучкість мислення.

5. Залучати до розв’язування нестандартних задач, творчих проблем, які вимагають раціоналізаторських підходів.

6. Заохочувати оригінальність підходів у- розв2яуванні задач, спонукати до створення власних теорій і моделей, розвивати технічно – конструкторські навички.

ІІІ. Рекомендації для створення сприятливих міжособистісних стосунків у колективі.

1.Формувати адекватну самооцінку.

2. Формувати комунікативні навички, залучати до позакласної роботи.

3. Сприяти формуванню доброзичливої атмосфери в класі щодо обдарованих учнів.

Критерії, що мотивують організацію освітнього процесу в роботі з обдарованими та здібними учнями.

1.Обдаровані та здібні учні намагаються в процесі навчальної діяльності набути нових знань. Високі вимоги, які дають шанс на подальший розвиток, приймаються більш охоче, ніж занижені.

2. Обдаровані та здібні учні боляче переносять зміни в їх освітньої діяльності в класі, коли вони проводяться без їхнього відома. Без урахування їхньої думки.

3. Обдаровані та здібні діти гостро реагують, якщо їх старання призводять до того, що їх ще більше завантажують.

4. Кожному обдарованому та здібному учню треба надавати інформацію про якість особистої праці. Причому вона повинна бути оперативною, щоб учень міг внести корективи у свої дії.

5. Успіх без визнання може призвести до розчарування.

6. Кожний обдарований та здібний учень хоче показати, продемонструвати, на що він здібний.

7.Кожний обдарований та здібний учень прагне до успіху – це реалізовані цілі. 8. Обдаровані та здібні учні відчувають радість від навчальної діяльності, задовольняючи свою потребу в особистісній причетності до результатів праці.

/Files/images/dlya_lenochki/590.jpg

Рекомендації

для роботи з обдарованими учнями

в історико – філологічному напрямку здібностей.

І.Рекомендації для створення соціально – сприятливих умов розвитку обдарованих учнів.

1.Створення сприятливих фізіологічних умов, а саме:

а)забезпечення стану стабільності і спокою;

б) усунення факторів, які відволікають.

2. Створення атмосфери розуміння і чуйності.

3. У взаємостосунках дорослим дотримуватися особистісно – орієнтованих підходів, а саме:

а) відрізняти вчинок від особистісних якостей учня;

б) не припускати авторитарного нав’язування своєї думки і суджень.

в) уникати засудження, мати мотив позитивної установки на учня.

ІІ. Рекомендації для розвитку інтелектуальної сфери і творчого росту обдарованих учнів.

1. Сприяти розвитку пізнавальних інтересів пріоритетного напрямку, при цьому створювати сприятливий фон щодо інших предметів основного програмного курсу.

2. Формувати й розвивати конвергентне мислення на основі розвитку ораторського мистецтва, риторики, досліджень різного типу, на основі встановлення причинно – наслідкових зв’язків, пошуково – дослідницької роботи, умінь і журналістських навичок, складання ігрових програм, пошуку різних форм діяльності.

3.Формувати і розвивати дивергентне мислення на основі уміння емпатійно вживатися в образ героїв, предметів, подій, написання творів, есе, роздумів тощо від імені героя; на основі уміння інсценувати художні твори, описування емоційно – художньої сфери; на основі поєднання і створення нових образів через збагачення власного досвіду знань і почуттів, завдяки розкриттю всіх каналів доступу інформації. Залучати до «мозкових атак», дискусій із метою уміння сприймати різні погляди.

4. Практикувати індивідуальні творчі роботи зі складання прогнозів моделей досліджень художньо – естетичних, історико – правових проблем.

ІІІ. Рекомендації для розвитку й формування сприятливих міжособистісних стосунків у колективі.

1. Формувати адекватну самооцінку.

2. Формувати комунікативні навички на основі гуманітарних знань.

3. Сприяти формуванню доброзичливої атмосфери в класі щодо обдарованих учнів.

/Files/images/dlya_lenochki/345.jpg

Поради

щодо розвитку обдарованої дитини

( на замітку батькам обдарованих та здібних дітей)

1.Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно, запитання дитини сприймайте серйозно.

2.Створіть у квартирі місце – вітрину, де дитина може виставляти свої роботи.

3. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.

4. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.

5. Показуйте дитині, що Ви її любите такою, якою вона є, а не за її досягнення.

6. Показуйте дитині цікаві місця.

7.Щодня знаходьте час. Щоб побути з дитиною наодинці.

8.Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.

9. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.

10. Ніколи не сварить дитину за невміння та помилки.

11. Хваліть дитину за навчальну ініціативу.

12. Не проектуйте на свою дитину власні захоплення та інтереси.

13 Учити терпінню, заохочуйте за всі старання.

14. Учити програвати і не сприймати будь – яку невдачу як трагедію.

15. Навчити дитину бути якомога менш вразливою.

16. Робити все можливе, аби дитина не занижувала свою самооцінку і водночас не виставляла надмірної обдарованості напоказ.

17. Не прославляйте її над іншими дітьми в сім’ї.

Як не слід поводитися батькам?

- Нехтувати здібностями чи надмірно підносити їх;

- карати за допитливість або настільки заохочувати, що це може призвести до зриву;

- драматизувати невдачі;

- Вважати, що з дитиною не пощастило, і постійно їй цим дорікати.

Психолого – педагогічні поради для батьків першокласників

1.Необхідно почати з налагодження режиму навчання, відпочинку і таких розваг, від яких дитина отримує позитивні емоції.

2.Починайте «забувати» про те, що Ваша дитина маленька. Пропонуйте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробить це толерантно: «Який ти у нас великий, ми навіть можемо довірити тобі важливі завдання».

3.Визначте загальні інтереси Вашої дитини. Це можуть бути як пізнавальні інтереси ( улюблені мультфільми, казки, ігри), так і життєві (обговорення сімейних проблем).

4.Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте порівнювати ціни, оріентуватися в сімейному бюджеті (наприклад, дайте гроші на хліб і на морозиво, коментуючи суму на той чи інший продукт).

5.НЕ лайте, а тім більше – не ображайте дитину в присутності сторонніх. Поважайте почуття й думки дитини.

6.Поважайте почуття і думки дитини, а на скарги з боку оточуючих відповідайте: « Спасибі, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

7 .Навчить дитину ділитися своїими проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками і дорослими. Щиро цікавтися її думкою, тільки так Ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

8.Постійно говорить з дитиною. Розвиток мовлення – запорука гарного навчання. Були в театрі (цирку, кіно, на прогулянці) – нехай розповість, що більше всього сподобалося, слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина почувала, що її думка для Вас важлива, що Ви цікавитесь її життям.

9.Відповідайте на кожне запитання дитини. Тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не вгасне.

10.Напрацьовувайте самостійність дитини.

11.Пропорнуйте допомогу дитині у вигляді повторених роз'яснень, але із навчальним завданням дитина повинна впоратися сама.

12.Постарайтеся хоч іноді дивитися на світ очима Вашої дитини. Бачити світ очима іншого – основа для взаєморозуміння.

13.Частіше хваліть Вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, відповідайте: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати». Формуйте високий рівень домагань. І самі вірте, що Ваша дитина може все, потрібно тільки допомогти. Хвалить словом, усмішкою, ласкою і ніжністю.

14. Не будуйте Ваші взаємини з дитиною на заборонах, погодьтеся, що вони можуть бути незавжди доречними. Потрібно пояснювати причини Ваших вимог, якщо можливо, заплануйте альтернативу.

15. Разом з вчителями вирішуйте всі навчальні питання.

Повага до школи, Вчителя – фундамент життєвих компетентностей дитини.

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/поради5.png

Лист МОН України№1/9-487 від 07.08.2018"Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2018/2019 н.р."

/Files/images/2017a/Рисунок (13).jpg/Files/images/2017a/Рисунок (14).jpg

Заходи проведення Тижня толерантності

/Files/images/vihovna/zаходи проведення тижня толерантності.jpg

Тиждень толерантності

(17.11.2014 - 21.11.2014 року)

16 листопада – відзначається Міжнародний День толерантності

Толерантність – терпіння, прийняття іншої людини такою, якою вона є, зі всіма її достоїнствами і недоліками. Розвитку толерантності сприяє справжній інтерес до людини, збагнення його емоційного стану, життєвий досвід.

Прояв толерантності означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнає таке ж право за іншими.

З метою розвитку толерантності, терпимості в учнів, формування позитивного відношення один до одного та до оточуючих людей в школі було проведено ряд заходів:

Уроки доброти в 1-3 класах

Метою цих занять було формування у дітей уявлень про доброту, про гарні, добрі вчинки, вміння їх помічати.

Учні початкових класів з радістю пригадували свої добрі вчинки, ділилися ними, формували чарівні букети з квітів доброти.

1 клас

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00165.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00170.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00167.jpg

2 клас

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00181.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00187.jpg

3 клас

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00199.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00204.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00194.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00202.jpg

Години психолога та класні години, присвячені толерантності

4 клас - заняття з елементами тренінгу "Який Я - Який Ти"

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/1.jpg

6 клас - година спілкування "Вчимося бути толерантними"

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00162.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00161.jpg

8 клас - тренінгове заняття "Інший - не значить поганий"

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/IMG_20141118_101915sws.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/IMG_20141118_104423xdv.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/IMG_20141118_102410.jpg

Виставка малюнків та поробок учнів 1-11 класів на тему "Толерантний світ починається з мене"

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00175.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00178.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/ira/CAM00180.jpg

Був проведений конкурс серед учнів 5-11 класів на кращий "Рецепт толерантності"

Ось такий рецепт пропонують учні нашої школи для тих, хто прагне стати толерантним в своєму житті:

1 крок - розмовляючи з людьми, дивитися їм в очі, з усіма вітатися;

2 крок - намагатися нікому не нав'язуватися нікому свою волю;

3 крок - робити добрі справи так, щоб ніхто не здогадувався, що добро йде від вас;

4 крок - не виявляти до іншого такого відношення, яке ви не хочете відчути до себе;

5 крок - намагатися добре виглядати, говорити з усіма тихим голосом;

6 крок - кожного дня знаходити не менше 3 приводів, щоб сказати дякую вашим близьким.

Тиждень психології в нашій школі!


З 22.04.2014 по 25.04.2014 в Миколаївській ЗОШ №17 , в рамках святкування Всеукраїнського Дня психолога (23.04), було проведено тиждень психології, де були відвідані з 3 – 11 класи за тематиками:

«Ігрова година цікавої психології»(3-4 класи);

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/1.jpg









«Психологія кольорів» (5–7 класи),

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/2.jpg



«Професія і Я» (8-9 класи),

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110367.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110370.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110372.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110373.JPG

«Знайомство з арт-терапією» (10-11 класи).

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110341.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110342.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110345.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110350.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110351.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110360.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110366.JPG

Також, деякими учнями були підготовлені газети з психологічних тем: «Людина та психологія» і «Психологія кольору».

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110230.JPG"Людина та психологія" (Крикун Аліна)

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/tijden_psiholog/P1110231.JPG"Психологія кольору" Дубініна Марія

Проводили всі ці заходи самі учні!!! Особливу активність проявили такі вихованці, як:

ü Воробйова Тетяна (8-А) – проведення заняття у 10-му класі «Знайомство з арт-терапією»;

ü Колос Поліна (8-А) – проведення «ігрової години цікавої психології» в 4-му класі;

ü Шепетило Лілія (8-А) – проведення «ігрової години цікавої психології» в 4 класі, а також, тренінгу у 10-му класі «Знайомство з арт-терапією»;

ü Дубініна Марія (9-А) – газета «Психологія кольору»;

ü Крикун Аліна (10-А) – підготувала газету «Людина та психологія», а також провела заняття: «Психологія кольорів» у 5-му класі, «Професія і Я» у 8 та 9 класах.

ü Новакова Анастасія (10-А) - провела заняття: «Психологія кольорів» у 5-му класі, «Професія і Я» у 8 та 9 класах.

ü Войтенко Ольга та Прохонюк Анастасія (учениці 11-А) – підготували та провели заняття з арт-терапії у власному класі.

Усі дівчата дуже добре постаралися, за що були нагороджені за активну участь у проведенні «Тижня психології» від лиця директора та психолога школи.

МИ вам вдячні за вашу роботу, старанність та творчість!!!! Бажаємо подальших успіхів у всіх ваших починаннях і, звісно ж, навчанні!

ஜ══════════════════════ஜ
«Учимся дружить»(в 4 классе)
ஜ══════════════════════ஜ

Умеем ли мы дружить? «Что за вопрос!» – возмутятся многие, – «Конечно, умеем! Какое – такое особое умение для этого необходимо? У каждого из нас есть друзья». И будут неправы, потому что включают в понятие дружба совсем не то, что она собой представляет в действительности. Зачастую друзьями мы называем приятелей или хороших знакомых, с которыми общаемся не один год. Мы перезваниваемся с ними, дежурно интересуясь, как дела, встречаемся иногда или даже довольно часто, собираемся за одним столом в праздники и иной раз делимся наболевшим. Однако это нельзя назвать дружбой. Психология дружбы подразумевает потребность регулярного общения с конкретным человеком, потребность, равносильную голоду. Друг необходим нам, как воздух, и в беде, и в радости, и просто в повседневной жизни.

Сегодня, к сожалению, подобные отношения постепенно сходят на нет. Бескорыстная дружба понемногу становится пережитком прошлого. Друзья сейчас для нас, – это люди, способные помочь в том или ином вопросе или те, с кем можно неплохо провести время. Так же относятся к нам люди, называющие нас друзьями. На деле же, если у кого-то из якобы близких друзей случается кризис, «друзья» куда-то испаряются, до тех пор, пока этот кризис не пройдёт. Одним словом, выгодная дружба стремительно вытесняет дружбу бескорыстную. И мы начинаем вообще забывать о самом понятии дружба. И напрасно. Что значит настоящая дружба? Это то, что спасает и выручает людей во все времена. Сегодня мы окончательно можем лишиться одного из самых надёжных средств человеческого общения, – умения дружить.

Об этом умении в семье под названием «КЛАСС» мы говорили на уроке психологии с 4 – клашками нашей любимейшей школы. На этом занятии мы «учились дружить»!

Целью тренинга было сплочение группы и построение эффективного командного взаимодействия.

Задачи тренинга:

  1. формирование благоприятного психологического климата в группе;
  2. нахождение сходств у участников группы для улучшения взаимодействия между ними;
  3. первоначальная диагностика психологической атмосферы в группе;
  4. осознание каждым участником своей роли, функций в группе;
  5. развитие умения работать в команде;
  6. сплочение группы.

Дети делились на группы, создавали свой дом; вместе рисовали одну картину; учились замечать сходства и различия друг друга, принимать и ценить их; помогали и поддерживали друг дружку.

Во время занятия они поняли, насколько важны друг для друга, насколько целостным является их класс, насколько важна поддержка каждого, чтобы быть счастливыми и успешными, любить и уважать каждого из них.

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100376.JPGУпражнение «Веселый счет» Цель: снятие внутреннего напряжения участников, сплочение группы путем совместного и одновременного выполнения упражнения.

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100377.JPGУпражнение «Вавилонская башня» В ходе упражнения участники учатся координировать свои действия, взаимодействовать в команде. Развиваются навыки невербального общения.

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100383.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100385.JPGЦе було весело :-)/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100392.JPGВот такое произведение искусства вышло совместными усилиями дружного 4-А класса

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100386.JPGУпражнение «Поиск сходства» Цель: Сплочение группы через нахождение сходств у ее участников. 1 команда

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100387.JPGУпражнение «Поиск сходства» 2 группа

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100388.JPGКапитаны обеих команд защищают результаты группового обсуждения

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100391.JPGУпражнение «Дом» Цель: осознание своей роли в группе, стиля поведения. 1 команда

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100389.JPGУпражнение «Дом» 2 команда

Закончилось наше занятие громким и дружным «НАМ ПОНРАВИЛОСЬ!» и аплодисментами всем за работу!

ஜ══════════════════════ஜ

Личностный рост старшеклассников

ஜ══════════════════════ஜ

Социально-психологическую и личностную зрелость человека характеризует способ решения жизненных противоречий. Она проявляется в умении соединять свои индивидуальные особенности, статусные, возрастные возможности, собственные притязания с требованиями общества. Способность осуществлять это соединение К.А. Абульханова-Славская называет стратегией жизни. Помощь в формировании индивидуальной «стратегии жизни» старшеклассников является главной целью тренинга личностного роста для старшеклассников.

21.02.2013 состоялся тренинг в 9 классе на данную тематику.

Методические цели и задачи:

  • Ознакомить старшеклассников с суждениями о себе;
  • Развивать представления учеников о своих жизненных целях и желаниях;
  • Формировать установку о значимости своей личности;
  • Выработать потребность ребят осознать, как построить свою жизнь;
  • Воспитывать атмосферу открытости и доверия в ученическом коллективе.

Наглядность: Таблица с правилами поведения на занятиях по психологии.

Оборудование: Карандаши, бумага.

Время проведения: 60 минут.

План

  1. Знакомство – самопрезентация.
  2. Упражнение «Обсуждение правил работы в группе».
  3. Торг.
  4. Упражнение «Чистка луковицы».
  5. Упражнение «Три года».
  6. Представление о достигнутом успехе.
  7. Рефлексия.
/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/9_klas/P1100314.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/9_klas/P1100315.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/9_klas/P1100318.JPG/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/9_klas/P1100322.JPG

Дети остались очень довольны тренингом. Необычная обстановка, доверительные отношения, непосредственное взаимодействие друг с другом произвели неизгладимое впечатление на каждого из участников группы.

Больше всего им понравились упражнения на расслабление и те, где необходимо было представить себя в будущем, а также упражнения, где мы продавали и покупали какие-то качества. Неординарность упражнений заставила детей включиться в работу и выполнить, поставленные психологом, задачи в начале занятия.

Тема оказалась для каждого актуальной и важной, ни один ученик не ушел с занятия в плохом настроении!!!

ஜ══════════════════════ஜ

Практиканти - психологи (соціальні

педагоги) в стінах нашої школи!

ஜ══════════════════════ஜ

Наша школа завжди рада привітати нових людей в своїх стінах.

Так, в цьому році, на практиці перебували студенти - психологи/соціальні педагоги Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського. Дівчата проводили адаптаційні заняття з цчнями молодших класів, спілкувалися та гралися з дітьми, що залишаються в ГПД; проводили тренінги з теми пропаганди здорового способу життя серед учнів молодших та старших класів, а також ділилися новими ідеями та пропозиціями щодо вдосконалення та покращення роботи соціально-психологічної служби школи.

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100180.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/4_a_klas/P1100181.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/Фото1614.jpg

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/8_klas/P1100201.JPG

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/8_klas/P1100206.JPG

Завжди раді вам, дівчата!

ஜ══════════════════════ஜ

Профорієнтаційні заняття в 9, 10 та 11 класах

ஜ══════════════════════ஜ

Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

А. Барбюс

/Files/images/Фото1695.jpg

Метою цих занять було:

  • Ознайомити учнів з важливістю вибору професії в житті людини та основними видами професій, професійною класифікацією професій за Є.Клімовим;
  • Розвинути вміння аналізувати види професій;
  • Виховати повагу до майбутньої професії.

/Files/images/psihologchna_slujba_shkoli/10_klas/Фото1696.jpg

Структура заняття:

  1. Інформаційне повідомлення про ситуацію з професіями, що на сьогодні має місце бути.
  2. Бесіда по самовизначенню;
  3. Робота в групах;
  4. Діагностичне дослідження інтересів та проф.спрямованості учнів;
  5. Сумісний аналіз заняття.

Після проведеної години психолога, діти йшли, щоб досконаліше дізнатися про своє самовизначення та поступив запит на проведення тренінгового заняття, де можна себе спробувати в якості якогось спеціаліста та дізнатися докладніше про ринок професій в сучасному світі.

ஜ══════════════════════ஜ

В каких случаях нужна помощь детского психолога

ஜ══════════════════════ஜ
Приведенный ниже список поможет родителям сориентироваться, в каких случаях имеет смысл посоветоваться с психологом:
  • имеются проблемы с наследственностью;
  • имеется родовая травма или иной неврологический диагноз;
  • у маленького ребенка постоянно нарушен сон, аппетит и режим дня;
  • ребенок до года отстает больше чем на два месяца от своих сверстников по любому из психомоторных показателей
  • приучение ребенка к чистоте наталкивается на сопротивление (к трем годам ребенок все еще регулярно писает или какает в штанишки);
  • двум годам речь ребенка состоит всего из нескольких слов; в три года ребенок не говорит предложениями;
  • упрямство ребенка носит особенно «злокачественный» характер, доставляет серьезные неудобства и даже приносит прямой вред самому ребенку или окружающим;
  • ребенок чрезмерно агрессивен, регулярно бьет детей, животных или родителей. На увещевание не реагирует;
  • у ребенка полно страхов, он не спит по ночам, просыпается с криком, не остается один даже в светлой комнате;
  • ребенок часто болеет простудными заболеваниями, имеет целый букет функциональных расстройств;
  • внимательность ребенка, на ваш взгляд, оставляет желать много лучшего. Он чрезмерно расторможен, беспрестанно отвлекается, ничего не доделывает до конца;
  • вам кажется, что другие дети намного умнее (или глупее) вашего ребенка. "Может быть, он умственно отсталый (или вундеркинд ?)";
  • учебные проблемы младшего школьника не спешат уменьшаться после усиленных занятий с ним;
  • у вашего ребенка нет ни друзей, ни постоянных приятелей;
  • в средней школе у ребенка нет абсолютно никаких увлечений, или они меняются по несколько раз за месяц;
  • в вашей семье постоянно происходят конфликты между ребенком и кем-то из членов семьи;
  • вы абсолютно перестали понимать, что происходит с вашим сыном или дочерью. Его (ее) душа для вас - «черный ящик»;
  • в школе все жалуются на вашего ребенка. Вам кажется, что они несправедливы;
  • ребенок часто уходит из дома, и вы не знаете, где и с кем он проводит время;
  • ребенок совершил один или больше поступков, которые принято называть асоциальными;
  • ваш подросток совершенно запустил учебу. Похоже, его это совершенно не волнует;
  • ваш сын (или дочь) неоднократно высказывались в том смысле, что жизнь - нестоящая штука, или на пике ссоры с вами угрожали покончить с собой;
  • межличностные отношения в семье настолько сложны и запутаны, что вы понимаете - это не может не отразиться на психике ребенка;
  • трудности в воспитании и развитии ребенка.
  • проблемы в поведении: агрессивность, конфликтность, неспособность постоять за себя, гиперактивность, неумение предвидеть последствия своих действий, импульсивность, медлительность, склонность ко лжи, воровство
  • эмоциональные проблемы: неуверенность в себе, застенчивость, заниженная самооценка, тревожность, страхи, инфантилизм.
  • нарушения настроения: нестабильное или сниженное настроение, повышенная возбудимость.
  • проблемы в общении: проблемы с адаптацией к дошкольному или школьному учреждению, отсутствие друзей, трудности в коллективе сверстников. • проблемы в учёбе: задержка психического развития, низкая успеваемость, трудности в усвоении школьной программы, отсутствие интереса к учёбе, дефицит внимания, неусидчивость, повышенная отвлекаемость.
  • ситуативные психологические реакции на развод родителей, рождение братика или сестренки, смерть близких, переезд, смену школы, острые конфликты в семье, сексуальное и другое насилие.
  • психосоматические проблемы: частые "простудные заболевания", головные боли и боли в животе, энурез. Прочитав этот список, Вы сами можете сориентироваться в том, нужна ли Вашей семье консультация психолога.
В статье использованы материалы книги Н.Л.Васильевой "Записки детского психоаналитика" Джерело: http://www.shchukina.com.ua/
ஜ══════════════════════ஜ
Шкільні конфлікти: позиція батьків

ஜ══════════════════════ஜ

Кожен з батьків колись був дитиною і ходив у школу, тому батьки не з чуток знають, що таке шкільні конфлікти. Навіть якщо дорослий, будучи дитиною, не брав участь в конфлікті активно, а тільки був спостерігачем цього конфлікту, все одно переживання були досить великі, і впоратися з ними було непросто. Саме тому, коли батько дізнається, що у дитини в школі конфлікт, то в душі виникає буря почуттів і переживань. Іноді це страх і нерозуміння, іноді це злість і бажання всіх покарати. Як же діяти правильно, так щоб допомогти дитині, а не нашкодити?

Коріння шкільних конфліктів - в сім'ї

Конфлікти можуть бути дуже різними, це може бути конфлікт з учителем або з дітьми, дитина в конфлікті може бути надмірно агресивною або, навпаки, відчувати себе жертвою ситуації. Однак коріння всіх проблем дитини завжди будуть лежати у сімейних відносинах. Батьки можуть мені заперечити: як же так, у нас в родині все добре, ми любимо свою дитину, і ось вона іде в школу, і в неї починається конфлікт, хіба не школа винна в цьому?

Школа, безумовно, несе частину своєї відповідальності за те, що відбувається, однак зверну вашу увагу на те, що не у 100% дітей в одних і тих же умовах виникають конфлікти. Залежить це насамперед від того, наскільки дитина вміє адаптуватися до нових умов, наскільки у дитини досить внутрішнього ресурсу для того, щоб не руйнуватися від шкільного стресу, а навпаки тренуватися і ставати сильнішими, тобто збагачувати свій досвід з подолання важких ситуацій.

Отже, якщо у вашої дитини конфлікт в школі, перш за все зверніть увагу на те, що відбувається у вас вдома. Якщо вам вдасться зрозуміти, яка домашня ситуація може травмувати дитину, і по можливості змінити її, то конфлікти в школі припиняться.

Втручання батьків

Чи варто йти в школу? Звичайно, варто. У будь-якому випадку важливо з'ясувати, що відбувається, вислухати різні точки зору і по можливості захистити дитину. Пам'ятайте, що коли ми йдемо в школу, то нам складно зберігати нейтральну позицію. Адже ми колись були учнями, і тому фігура вчителя часто сприймається нами неадекватно. Однак ваша задача розібратися з тим, що відбувається в школі. Важливо дізнатися позицію школярів, замішаних у конфлікті, і позицію вчителя, можливо, позицію шкільного психолога. Це допоможе вам скласти найбільш адекватну картину того, що відбувається.

Якщо ви помічаєте, що ваша дитина розповідає вам про проблему зовсім не так, як говорять про це інші діти і вчителі, не поспішайте звинувачувати когось у брехні, цілком імовірно, що кожен з учасників конфлікту бачить ситуацію по-своєму. Немає сенсу виводити когось на чисту воду.

Як правильно допомагати

Розмовляючи зі своєю дитиною, пам'ятайте, що ваші рекомендації про те, як треба чинити в тій чи іншій ситуації, дитина не зможе використовувати, тому що в ситуації конфлікту ми діємо так, як відчуваємо. Тому набагато корисніше поговорити про почуття дитини. Якщо вчинки ми схильні розцінювати як правильні чи неправильні, то почуття не можуть бути неправильними. Почуття - це те, що ми в даний момент переживаємо, це наша реальність, наше буття. Тому якщо ви зможете розділити з дитиною її почуття, то ви дуже їй допоможете, вона відчує, що ви її розумієте, отримає вашу підтримку, а отже, у неї з'явиться ресурс на те, щоб справлятися з подібними ситуаціями.

Дітям також допомагає, коли ми, дорослі, ділимося з ними своїми дитячими труднощами. Якщо ви розповісте, що у вас у школі був теж якийсь конфлікт або складності у взаєминах, то це допоможе дитині відчути, що вона не одна така «неправильна», що конфліктні ситуації трапляються і з іншими дітьми і навіть з її батьками. Те, що ви пройшли через це, дасть дитині впевненість у тому, що і вона впорається з цією непростою ситуацією.

Важливо пам'ятати, що досвід вирішення конфліктів дуже корисний і в майбутньому обов'язково стане в нагоді вашій дитині. Тому немає сенсу берегти дітей від конфліктів, важливіше навчити їх вирішувати ці конфлікти.

Анна Смірнова, психолог

Джерело: http://www.mybloginfo.ru/view_post.php?id=413
Кiлькiсть переглядiв: 10400