Самооцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів Миколаївської загальноосвітньої школи I-III ступенів №17 імені Саражана В.Г. у 2020-2021 н.р

САМООЦІНЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА УПРАВЛІНСЬКИХ ПРОЦЕСІВ

Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 17

імені Саражана В.Г. Миколаївської міської ради Миколаївської області

1. ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

1.1.1. Територія закладу доглянута, чиста. Доступу для несанкціонованого заїзду транспорту та доступу сторонніх осіб, у вечірній та нічний час освітлюється лише вхід до будівлі немає. На території закладу здійснюэться кронування старих дерев. Анкетування показало, що учні та батьки оцінили облаштування пришкільної території на достатньому рівні - 62%.

Створено ігровий спортивний майданчик

Будівля закладу в основному забезпечує оптимальні умови для організації освітнього процесу. У закладі створено умови для безпечного освітнього процесу. Постійно діюча комісія здійснює контроль за готовністю школи до нового навчального року, осінньо-зимового та весняно-літнього періоду. Ведеться робота із реалізації заходів щодо безпечних умов для навчання й праці. Перевіряється безпечність навчального середовища в класних кімнатах, спортивних спорудах, на шкільному подвір’ї та будівлі в цілому. Складаються акти обстеження та акти дозволу.

Наявні окремі сучасні туалетні кімнати для хлопців і дівчат. 58,9% батьків та 87% учнів оцінюють чистоту й облаштування санітарних кімнат на достатньому рівні.

До приміщення закладу допускаються виключно учасники освітнього процесу з урахуванням карантинних умов. Приміщення школи чисті. Здійснюється регулярне прибирання усіх приміщень. Режими прибирання та провітрювання складено з урахуванням вимог до роботи закладу в умовах поширення коронавірусної хвороби. 73,9% опитаних батьків оцінюють чистоту та облаштування навчальних кабінетів на достатньому рівні, 78,3% опитаних учнів - на достатньому рівні.

Приміщення використовуються раціонально. Кожен клас має свою класну кімнату, яка укомплектована меблями відповідно до вікових особливостей здобувачів освіти з урахуванням їх чисельності. Площа приміщень відповідає вимогам.

Для роботи та відпочинку педагогічних працівників у школі є вчительська кімната. Для своєчасного харчування вчителі мають можливість відвідувати шкільний буфет.

У літній період у закладі постійно здійснюється поточний ремонт усіх приміщень, якими користуються учасники освітнього процесу, оновлюється та поповнюється матеріально-технічна база. Навчальні кабінети мають необхідне обладнання. Початкова школа повністю забезпечена одномісними партами відповідно до вимог НУШ. Застосовано сучасний дизайн в оформленні рекреацій будівлі закладу, облаштування місць для відпочинку в рекреаціях школи. Дизайн приміщень більшість батьків (91%) оцінюють на достатньому рівні.

1.1.2. У закладі працюють кабінети інформатики, англійської мови, фізики, хімії, біології, що дає можливість учням реалізовувати свої освітні потреби. Кабінети обладнані сучасною ІКТ. Усі кабінети початкової школи обладнані відповідно до реалізації засад НУШ.

Заклад забезпечена програмами на 100%, підручниками – на 97%.

Усі навчальні кабінети забезпечені вільним доступом до інтернету.

1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

У закладі систематично й постійно розробляються і впроваджуються заходи, спрямовані на безпечні умови навчання і праці, підвищення рівня охорони праці, профілактику травматизму серед учнів та працівників під час освітнього процесу і в побуті, ведуться журнали реєстрації інструктажів з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій (вступний, первинний, повторний, цільовий), проводяться бесіди з представниками служб і підрозділів (Національна поліція, ДСНС, Миколаївгаз), класні години, зустрічі з представниками поліції, конкурси та вікторини, постійно оновлюються куточки безпеки в класах, видаються відповідні накази. На початку навчального року проводяться диктанти з правил безпеки на дорозі та інші заходи.

На питання “Чи інформують Вас учителі, керівництво школи щодо правил охорони праці, техніки безпеки під час занять, пожежної безпеки, правил поведінки під час надзвичайних ситуацій?” Учні зазначили:

- так, постійно, із залученням спеціальних служб (пожежна, з надзвичайних ситуацій та інші) - 48%;

- так, регулярно вчителі інформують під час проведення навчальних занять - 52%

Учителі підтвердили, що в закладі проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, інструктажі з домедичної допомоги: так, регулярно проводяться навчання та інструктажі – 94,7%; проводяться виключно інструктажі – 6,3%.

1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти і працівниками закладу освіти і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.

Двічі на рік (жовтень, квітень) проводиться практичне протипожежне тренування з відпрацюванням дій в надзвичайних ситуаціях (евакуація всіх учасників освітнього процесу, гасіння пожежі).

Під час щорічних тренувань учнями практично відпрацьовуються навички надання домедичної допомоги. Для проведення тренінгів запрошуються професійні інструктори з числа медичних працівників з досвідом надання невідкладної допомоги та представники ДСНС.

У закладі створено постійно діючу комісію для розслідування нещасних випадків, яка діє відповідно до Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися зі здобувачами освіти під час освітнього процесу, (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.05.2019 № 659).

Розроблено заходи щодо недопущення нещасних випадків; складається акт про нещасний випадок; проводиться позаплановий інструктаж з безпеки життєдіяльності.

У закладі розроблено алгоритм дій у разі нещасного випадку із учасниками освітнього процесу, усі педагогічні працівники дотримуються його у разі нещасного випадку.

1.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти в процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Під час навчальних занять забезпечуються такі аспекти виховання:

- повага гідності, прав і свобод людини, культурної багатоманітності;
- цінність демократії, справедливості, рівності та верховенства права;
-громадянська свідомість і відповідальність;
-співпраця та командна робота;
- формування здорового і екологічного способу життя;
- виховання гендерної рівності.

1.1.6. У закладі освіти створені умови для безпечного використання мережі інтернет, у учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

Задля запобігання серйозних ризиків для учнів під час користування Інтернетом заклад дбає про безпечний доступ до мережі та дотримання правил користування нею. Розроблено правила користування мережею Інтернет для учнів. Користування Інтернет-ресурсами під час навчальних занять відбувається під наглядом педагогів.

Щороку відзначається Всесвітній день безпечного Інтернету. Цей день проводиться з метою залучити до дій учнів та їх батьків, кожного хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів.

Учителі проходять тренінги та майстер-класи щодо покращення навичок безпечного спілкування школярів у мережі Інтернет.

87% опитаних учнів стверджують, що інформаційні заходи з безпеки користування Інтернетом проводяться.

37,2% батьків зазначають, що в освітньому закладі робота з ними з безпечного використання мережі Інтернет проводиться часто. Також проводиться робота з попередження кібербулінгу - 29,6 %.

1.1.7. У закладі освіти налагоджена система роботи з адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу.

Практичним психологом проводяться дослідження мотивації навчання, самопочуття учнів на уроках, стосунків у класному колективі та сім’ї. Індивідуальна робота практичного психолога з батьками виявляє причини, що перешкоджають адаптації учнів та сприяють розробці розвивальної роботи.

З метою надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу в період адаптації проводиться просвіта учнів, педагогів та батьків: індивідуальні консультації, тренінги, педконсиліуми.

Система роботи з адаптації та інтеграції учнів прослідковується в результатах анкетування: 56,4% батьків відповіли, що ніколи не виникало проблем з адаптацією, 43,6% - іноді виникали.

Заклад освіти сприяє адаптації педагогічних працівників до професійної діяльності.

З метою мотивації та психологічної підтримки молодих спеціалістів вчителі-наставники разом з адміністрацією проводять тренінги, тижні молодого вчителя, де початківці презентують свої професійні навички.

Результати анкетування вчителів показали, що в закладі освіти застосовуються заходи, що допомагають педагогічним працівникам адаптуватись до змін умов праці: так – 90,6%, переважно так – 9,4%.

1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

1.2.1. Колектив закладу створює умови для здобуття учнями знань у безпечному освітньому середовищі, щоб уникнути та запобігти проявам насильства, безконфліктного спілкування, ненасильницької поведінки.

У закладі створено комісію з розслідувань випадків булінгу, є чіткий алгоритм дій кожного учасника ситуації.

Заклад співпрацює з представниками правоохоронних органів, ССД Заводського району, Миколаївським міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, залучаючи їх до роботи з питань запобігання та протидії булінгу.

Педагоги зазначають, що в закладі освіти з учасниками освітнього процесу проводяться навчання, просвітницька робота за участю відповідних служб/органів/організацій з метою виявлення ознак булінгу (цькування) та запобігання його прояву – 87%.

Результати опитування учнів свідчать про обізнаність підлітків з питань булінгу та насильства. Учні не спостерігають у закладі булінгу/цькування, комфортно у закладі - 83,8%. Знають, до кого звернутись у разі допомоги - 97 %.

Учні зауважили, що отримують інформацію пром булінг та інші форми насильства з таких джерел:

- тренінги, заняття з профілактики булінгу.

- на сайті закладу.

- від вчителів, класних керівників.

- від вчителя основ здоров'я

- новини

- від батьків.

Батьки під час опитування повідомили, що робота по попередженню дискримінації та зниження рівня насилля проводиться:

- постійно - 74,5%

- часто – 19,5%

- іноді - 3%

- ніколи - 3%.

Опитування педагогів підтверджує, що у закладі освіти завжди реагують на звернення про випадки проявів булінгу.

Педагоги, відповідаючи на питання «Яка Ваша роль у запобіганні проявам дискримінації у закладі освіти?», більшість відповіли, що прояви дискримінації не спостерігаються.

Встановлення і підтримка відкритих стосунків між закладом і батьками є запорукою сприяння розвитку батьківських ініціатив у попередженні та подоланні булінгу серед дітей. На засіданнях батьківської ради та педрадах обговорюються питання впровадження системи протидії булінгу.

На запитання:

1. «Чи подобається Вам у нашій школі?» учні дали відповідь: дуже подобається – 27%, подобається0 49%, не дуже подобається – 18,8%, не подобається - 5,2%.

2. «Чи комфортно Вам у школі?»: комфортно- 24,8%, в цілому комфортно- 54,5 %, не дуже комфортно- 17,8%, некомфортно- 3%.

3. «Чи підтримуються Ваші права у закладі?»: так – 40%, переважно так – 57%, ні – 3%

На питання «Чи почуваєтесь Ви у безпеці, перебуваючи в школі?» учні відповіли: так, мені безпечно – 47,3%; здебільшого, так - 52,7%.

88,4 % педагогів цілком задоволені освітнім середовищем та умовами праці у закладі та 11,6% - переважно задоволені.

Батьки стверджують , що діти йдуть до школи, як правило: в гарному настрої, здебільшого охоче – 75,3%; не проявляє особливих емоцій-20,1%; здебільшого неохоче - 4,6%.

1.2.2. На сайті закладу оприлюднено правила поведінки, адаптовані для сприйняття учасниками освітнього процесу, що засновані на правах людини й спрямовані на формування позитивної мотивації поведінки учасників освітнього процесу.

Результати опитування показали, що учасники освітнього процесу ознайомлені та дотримуються загальношкільних правил поведінки: 93,7% - учнів, 82,5% - батьків стверджують, що ознайомлені і приймають правила поведінки.

1.2.3. З метою запобігання різним проявам насильства (у закладі освіти та/або вдома) здійснюється постійний аналіз причин відсутності здобувачів освіти на заняттях та вживаються відповідні заходи.

З учасниками освітнього процесу систематично проводяться просвітницько-профілактичні заходи з метою підвищення інформованості щодо методів протидії насильству та булінгу шляхом онлайн навчання, проведення очних семінарів-практикумів, тренінгів, круглих столів, лекторіїв, інтерактивних занять за методичним посібником МОН України “ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД“.

Работу закладу щодо протидії та запобігання насильства та булінгу можна вважати дієвою, тому що випадків булінгу в школі протягом останніх трьох років не зафіксовано.

1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

1.3.1. У закладі освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу.Скарбнички вчителів поповнюються необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та допоміжними засобами навчання відповідно до потреб учнів. У закладі створено необхідні умови для формування толерантного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами.

У процесі роботи з такими дітьми вчителі використовують освітні технології:

1. Особистісно-орієнтоване навчання.

2. Індивідуальна освітня траєкторія.

3. Формувальне оцінювання.

4. Кооперативне навчання.

5. Диференційоване навчання

Форми організації процесу інклюзивного виховання:

· Позакласна пізнавальна діяльність.

· Спортивна діяльність.

· Художня діяльність.

· Ціннісно-орієнтувальна діяльність.

· Вільне спілкування як обмін інформацією і як взаємодія.

Діти з особливими освітніми потребами беруть активну участь в шкільних та позашкільних заходах.

Практичний психолог надає консультативну допомогу сім’ям, що виховують дітей з особливими потребами; проводить збір інформації про особливості дитини, її інтереси, труднощі;за допомогою асистента вчителя, практичного психолога визначаються напрями психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; надається методична підтримка педагогам з організації інклюзивного навчання; консультації батькам щодо особливостей розвитку, навчання та виховання дітей.

1.3.2. У закладі освіти формуються наскрізні навички здорового способу життя та екологічно доцільної поведінки у здобувачів освіти в освітньому процесі, у тому числі через освітні проєкти.

1.3.3. Створено простір інформаційної взаємодії.Завідувач бібліотеки використовує сучасні форми бібліотечної роботи, спрямовуючи їх на виконання основних завдань – створити умови для задоволення та розвитку інформаційних потреб учнів.

Бібліотеку оснащено комп'ютерною технікою з доступом до мережі інтернет. У зв’язку з карантинними умовами в школі створено віртуальну бібліотеку, яка постійно поповнюється матеріалами для учнів та вчителів.

2. Система оцінювання здобувачів освіти

2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

2.1.1. Заклад освіти забезпечує публічність інформації щодо правил, процедур та критеріїв оцінювання (шкільний сайт, Google Classroom, навчальні кабінети). В освітній програмі визначено основні процедури оцінювання, вплив на оцінювання сукупності етичних принципів.

Про критерії оцінювання вчителі інформують здобувачів освіти на початку навчального року – 89,6% та перед вивченням кожної теми – 78,2%. 73% пояснюють здобувачам освіти індивідуально та розміщують критерії оцінювання на веб-сайті школи , Google Classroom – 87,7%.

Батьки завжди (56,4%) отримують інформацію про критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень учнів, 36,7% - переважно так, 4% - іноді, 3% - ніколи.

93 % учнів високо оцінили рівень інформування про критерії, правила та процедури оцінювання власних навчальних досягнень. 7% зазначають, що отримують таку інформацію, але тільки у разі звернення до вчителя.

2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.

За підсумками спостережень за навчальними заняттями встановлено, що учителі спрямовують оцінювання на реалізацію компетентнісного підходу, відстежують індивідуальний поступ учня: аналізують уточнювальними запитаннями проблеми та помилки - 83%; отримують зворотній зв'язок - 74%, для чого використовують цеглинки ЛЕГО, кольорові сходинки, сигнальні фішки, обговорення, інтерактивні прийоми та методи; застосовують само- та взаємооцінку - 52%, у тому числі за допомогою цифрових технологій; дають змогу учням показати свої досягнення різними способами - 72%.

2.1.3. Стосовно об’єктивності оцінювання вчителями навчальних досягнень, опитані учні зазначили, що їх оцінюють справедливо – 47,6%; у більшості випадків їх оцінюють справедливо – 51,4%; у більшості випадків їх оцінюють несправедливо – 1%. Відповідно 69% учнів стверджують, що вчителі ще до початку оцінювання завжди пояснюють, за що вони можуть отримати ту чи іншу оцінку, а після оцінювання завжди її обґрунтовують; 31% учнів зазначають, що вчителі, в переважній більшості, пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на прохання дитини.

Під час проведення навчальних занять вчителі застосовують формувальне оцінювання: вербальне оцінювання, листи самоконтролю, зворотний зв'язок, самооцінювання, взаємооцінювання, відстеження індивідуальних досягнень учнів; у вигляді шкали; спостереження за індивідуальним освітнім поступом учня; усні мотиваційні "компліменти", «світлофор»; «шкала рівнів»; «термометр»; правила руки та ін.

З метою забезпечення зворотного зв’язку щодо результатів навчання учня вчителі застосовують заповнення таблиці "Мої успіхи", коментування виконаного завдання після заняття, листування, письмові рецензії, оцінювання, пояснення, гугл-форми, рефлексивна мішень, рефлексивне коло, сенкан, аркуш контролю, підведення підсумків уроку, незакінчене речення; долонька (білим - «все зрозуміло» або «впораюсь самостійно», червоним - «потрібно пояснити ще раз» або «потрібна допомога»); відгук, коментар, жести; інтерактивні інструменти: Jamboard, Coogle, Mentimeter, або просто користуватися активним чатом в Meet.

Для оцінювання здобувачів освіти педагоги застосовують:

- поточне – 92,4%;

- підсумкове 97%;

- формувальне – 78,9%;

- самооцінювання учнями – 80,3%;

- взаємне оцінювання учнів – 67,3%

2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

2.2.1. Проводяться моніторинги результатів навчання учнів з усіх предметів інваріантної частини,проводиться аналіздинаміки навчальнихдосягненьучнів. Протягом навчальногороку відслідковується динаміка, кореляція між результатами державної підсумковоїатестації та річним оцінюванням.

Для аналізу навчальних досягнень учнів використовуються звіти, аналітичні довідки, схеми, порівняльні діаграми Це дозволяє зробити висновки та надати рекомендації педагогічному колективу щодо підвищення результативності навчання.

Моніторинг результатів навчання проводиться двічі на рік з усіх предметів навчального плану.

2.2.2. У закладі освіти вчителі використовуютьприйоми самооцінювання тавзаємооцінювання учнів, які допомагають учням зорієнтуватись в освітньому просторі.

Важливим є розвиток самостійності та взаємодії учнів. Учителі формулюють чіткі критерії для взаємооцінювання, наполягають на тому, щоб учні виявляли повагу до партнера, коректно добирали слова і способи побудови коментарів, активно слухали.

Більшість учителів використовують самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти. Вчителі зазначили, що для оцінювання здобувачів освіти застосовують самооцінювання учнями – 71%. Це підтвердили учні, які відповіли, що здебільшого здійснюють самооцінювання результатів своєї роботи під час занять - 49%.

3. Діяльність педагогічних працівників закладу освіти

3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

3.1.1. Аналіз тверджень учителів щодо рефлексії власної педагогічної діяльності, результати спостережень за навчальними заняттями, анкетування педпрацівників дозволяють зробити висновок, що учителі планують свою професійну діяльність відповідно до освітньої програми закладу. При розробленні календарно-тематичного планування педагоги використовують наступні джерела/ресурси:

-- рекомендації Міністерства освіти і науки України – 98%;

- зразки, що пропонуються фаховими виданнями – 87%;

- розробки з інтернет-сайтів і блогів, які стосуються викладання конкретного предмету – 62%;

- спільну роботу з колегами - 64%;

- досвід, запозичений у колег – 67,3%;

- власний досвід - 90%.

Педпрацівники аналізують ефективність КТП та його виконання, враховують результати аналізу при подальшому плануванні роботи.

3.1.2. Більшість учителів використовує освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключових компетентностей.

Під час спостережень за навчальними заняттями відмічено формування і розвиток вільного володіння учнями рідною мовою - 91%, іноземними мовами -17% уроків, математичної грамотності - 48%, компетентності у галузі природничих наук - 47%, навчання впродовж життя - 67%, екологічної - 38%, інформаційно-комунікаційної - 49%, громадянської - 56%, культурної компетентностей - 72%, ініціативності та підприємливості - 21% з використанням різних форм організації освітнього процесу: навчальні заняття; самостійна робота; практична підготовка; контрольні заходи.

3.1.3. Розроблено освітні траєкторії для здобувачів освіти:

- індивідуальні навчальні плани для дітей з ООП

- індивідуальні навчальні плани для дітей, які знаходяться на індивідуальному навчанні за довідками ЛКК;

- індивідуальні навчальні плани для дітей, які знаходяться на сімейному (домашньому) навчанні;

-індивідуальні плани роботи з дітьми, які мають початковий і високий рівень навченості.

Індивідуальні навчальні плани розроблено з урахуванням можливостей дітей, рекомендацій медичних установ, а також враховується думка батьків.

3.1.4. 38% педагогів поширюють власний педагогічний досвід у матеріалах та/або виступах конференцій. На жаль, не всі педагоги мають оприлюднені розробки – 21%. На освітніх онлайн платформах – 19,4%; у блогах – 7%; у професійних спільнотах соціальних мереж – 11,4%.

3.1.5.У закладі вчителі використовують ІКТ на різних етапах підготовки та проведення уроку (інформаційні онлайн-джерела, мультимедійні ресурси, можливості хмарних технологій, віртуальних дошок, інтерактивних середовищ створення навчальних занять та онлайн-тестів).

3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

3.2.1. Педагогічні працівники закладу освіти обирають різні форми й напрямки підвищення рівня своєї професійної майстерності.

Більшість вчителів погоджуються, що в закладі освіти створені умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації тощо. (Так – 96%; переважно так - 4%)

Вчителі зазначають, що не мають жодних перешкод їхньому професійному зростанню (жодних перешкод – 92,7%; недостатня матеріально-технічна база – 7,3%.

3.2.2. Співпраця класного керівника з учнями, батьками, колегами

Педагогічні працівники діють назасадах педагогіки партнерства.

3.2.3 Узакладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів освіти врізних формах:

На питання, чи сприяє психологічний клімат закладу освіти співпраці педагогів, 100% відповіли: «так, у закладі створені всі умови для співпраці».

3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

3.4.1. Керівництво закладу освіти впроваджує політику формування академічної доброчесності.

З метою запобігання випадкам порушень академічної доброчесності серед здобувачів освіти (списування, плагіат, фальсифікація тощо) вчителі проводять таку роботу:

- бесіди щодо дотримання академічної доброчесності – 82%;

- знайомлять здобувачів освіти з основами авторського права – 17,5%;

- на уроках дають такі завдання, які унеможливлюють списування – 76%;

- використовують методичні розробки для формування основ академічної доброчесності – 19,8%.

- 51% учнів вказує, що вчителі регулярно інформують їх про засади академічної доброчесності. На підставі спостережень за навчальними заняттями можна стверджувати, що вчителі переважно діють на засадах академічної доброчесності.

4. Управлінські процеси закладу освіти

4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань

4.1.1. У закладі освіти сформовано стратегію розвитку на 2021-2026 рр.

До розроблення стратегії розвитку закладу освіти були залучені всі учасники освітнього процесу. У стратегічному плані розвитку школи зазначені візія, місія, ключові цінності, представлені ролі учнів та вчителів, вимоги до ключового клієнта нашої школи – майбутнього українця. Стратегічний план є комплексом науково-методич­них, матеріально-технічних та управлінських проектів із визначенням шляхів їх реалізації.

Реалізація проектів сприятиме вирішенню на­ступних питань: організація методичної роботи у школі; організація роботи з обдарованими дітьми; професійний розвиток педагогічних кадрів, сприяння самоутвердженню на вчительсько­му шляху; забезпечення, оптимізація та покращення матеріально-технічної бази; сприяння професійному зростанню моло­дих учителів, спонукання до творчої педагогіч­ної діяльності; організація фізкультурно-оздоровлювальної та спортивно-масової роботи; комп'ютеризація та інформатизація закладу; моніторингове дослідження всіх структур­них ланок роботи школи.

4.1.2. Річний план роботи закладу підготовлено у співпраці з педпрацівниками. Заходи річного плану спрямовано на досягнення результатів, визначених у стратегії розвитку.

Органи учнівського самоврядування ініціюють питання, які вносяться до річного плану.

Здійснюється контроль за виконанням річного плану. Стан виконання заходів щомісячно обговорюється на адміністративних нарадах, результати відображаються у Звіті керівника закладу перед громадськістю.

Відповідно до карантинних умов деякі заходи були переформатовано до онлайну. Також було додано заходи щодо оволодінн вчителями технологіями дистанційного навчання.

Педагогічна рада як постійно діючий колегіальний орган працює для вдосконалення роботи школи, підвищення ефективності освітнього процесу та надання допомоги педагогам школи. Педагогічна рада школи розглядає та вирішує такі питання щодо якості освіти, а саме:

- підбиття підсумків діяльності педагогічного колективу у минулому та завдання на наступний навчальні роки;

- обговорення та схвалення порядку організації освітнього процесу в школі під час надзвичайних ситуацій з метою організації якісного освітнього процесу в школі;

- схвалення річного плану роботи закладу;

- схвалення освітніх програм закладу;

- затвердження навчального плану школи та використання годин варіативної складової;

- атестація педагогічних працівників та присвоєння звання;

- затвердження положень щодо підвищення якості освіти всіх учасників освітнього процесу;

- стан викладання навчальних предметів;

- тарифікація вчителів;

- організація індивідуального навчання та затвердження індивідуальних навчальних планів;

- схвалення Правил внутрішнього трудового розпорядку;

- підвищення кваліфікації педагогічними працівниками;

- впровадження інновацій в освітній процес;

- організація роботи з батьками.

Оцінка діяльності педагогічної ради закладу освіти вчителями:

Педагогічна рада функціонує системно і ефективно, розглядаються актуальні питання діяльності закладу, рішення приймаються колегіально і демократично: так – 93%, переважно так – 7%.

4.1.3. У закладі затверджено та оприлюднено Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти. 82% педпрацівників зазначають, що брали участь у його розробці.

У Положенні сформульовано мету та завдання функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, визначено її складові.

За результатами моніторингів приймаються управлінські рішення, які забезпечують процес вдосконалення якості освітньої діяльності в школі. Аналіз результатів моніторингів розглядається на засіданні педагогічної ради, засіданнях предметних методчних об’єднань. Під час вивчення стану викладання предметів моніторинг відбувається у вигляді спостереження, опитування, виконання контрольних зрізів навчальних досягнень, вивчення документації.

На основі вимог, критеріїв і процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється самооцінювання, результати якого відображаються у щорічному звіті директора школи та річному плані школи.

Щорокупсихологомшколиздійснюєтьсяопитуванняучнівщодооцінюваннянимивикладацької діяльності вчителів. Розглядаються такі аспекти діяльності, я рівень викладацької діяльності, комфортність у спілкуванні, справедливість оцінювання навчальних досягнень. За результатами опитування здійснюється аналіз та вносяться корективи в річний план.

4.2. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників

4.2.1 99% педагогічних працівників працюють за фахом. Наразі вакансії педпрацівників за штатним розписом відсутні.

Практично усі педагоги вважають, що керівництво закладу сприяє їхньому професійному розвитку, 98% впевнені, що перешкод для цього немає.

Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток іпідвищення кваліфікації. Вдосконалення професійного розвитку відбувається через самоосвіту, участь в онлайнкурсах, вебінарах, семінарах, тренінгах, конференціях. Відстеження професійного розвитку вчителя ведеться в методичному щоденнику вчителя. Адміністрацією школи створено необхідні умови для підвищення кваліфікації педагогів і здійснюється аналі професійного розвитку педагогічних працівників.

4.2.2. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою

4.2.3. У закладі створені всі умови для розвитку громадського самоврядування.

Учнівське самоврядування представлено у вигляді учнівської президентсько-парламентської республіки. Традиційно працює рада співпраці з органами учнівського самоврядування, до складу якої входять вчителі-координатори міністерств. Учнівський актив займався організацією суспільно-корисної діяльності. У процесі знайомства дізнаються, як будується система самоврядування в інших школах. Найчастіше учні беруть участь за власною ініціативою - 76,9%.